Автор admin 
Розкопки проводилися у зв’язку з розширенням автомагістралі М1 за замовленням Національного інституту археології Угорського національного музею. Польовими дослідженнями керувала археологиня Александра Кішш, а безпосередню участь у роботах брали фахівці з Музею короля Святого Іштвана та волонтери.
Читайте также: Екологічний рахунок для еліти. 10% найбагатших людей світу завдають планеті збитків на трильйони доларів — науковці
Знайдені артефакти свідчать про те, що околиці Бічке не пустували протягом багатьох епох. Навпаки, люди селилися тут повторно в різні історичні періоди.
Раніше дослідники вже знаходили на цьому майданчику частину поселення римської доби, фрагменти жител періоду династії Арпадів та три римські дитячі поховання. Під час останніх весняних розкопок археологи виявили додаткові об’єкти ранньоримського періоду та пізньої епохи Арпадів, а також господарські ями пізнього середньовіччя та османських часів. Наприклад, на дні однієї з глибоких ям для зберігання продуктів вчені знайшли черепи великої рогатої худоби. Крім того, фахівці дослідили піч у напівземлянці доби династії Арпадів, яку свого часу кілька разів перебудовували та оновлювали.
Така багатошаровість вказує на те, що ця місцевість залишалася зручною для життя, ремесел і торгівлі за найрізноманітніших політичних режимів та культур.
Найважливішим відкриттям сезону стала римська піч для випалювання вапна(вапнярка), вбудована в природний схил пагорба. Споруда має круглу форму, її діаметр становить близько 2,3 метра, а глибина сягає майже 3 метрів.
Читайте также: Гість українських полярників. На станцію Академік Вернадський завітав королівський пінгвін — фото
Стіни печі були складені з невипаленої цегли й додатково укріплені товстим шаром глиняної штукатурки. Звернутий на захід паливник(топковий отвір) зберігся разом із виступом біля основи стіни, який слугував опорою для вапнякових каменів перед початком термічної обробки.
Нижня частина печі дійшла до нас у напрочуд гарному стані. На дні та внутрішніх стінах фахівці навіть виявили тонкий наліт вапна — пряме свідчення того, для чого використовували цю конструкцію. Уточнювати дату побудови споруди допоміг супутній матеріал з нижніх шарів ґрунту: уламки римської черепиці(тегули) та сіра миска з характерним S-подібним профілем.
Такі печі відігравали ключову роль у будівництві римлян. Отримане з них вапно було незамінним компонентом для будівельного розчину, штукатурки та інших опоряджувальних робіт. Знахідка біля Бічке доводить, що римське освоєння територій супроводжувалося серйозною промисловою інфраструктурою.
Ступінь збереженості цієї печі робить її винятково цінною. У заяві музею зазначається, що подібну римську вапнярку в такому чудовому стані на території Угорщини востаннє знаходили ще на початку XX століття під час розкопок Балінта Кужінскі в Аквінку.
Читайте также: Часів занепаду імперії. У Хорватії археологи знайшли запечатаний давньоримський саркофаг
