Автор admin 
Доктор Емілі Бродвелл з Університету Бристоля вивчала рідкісні снігові та льодовикові водорості на острові Сіньї в Антарктиці для своєї докторської дисертації. Те, що вона знайшла, змушує переглянути звичні уявлення про життя в льодовиковому середовищі.
Читайте также: Незвичайні поховання. Археологи виявили на сході Єгипту стародавнє поселення та гробниці
Зразки показали унікальні угруповання водоростей на різних типах льоду й снігу. Це прямо суперечить поширеній думці, ніби антарктичні льодовикові екосистеми реагуватимуть на глобальне потепління однаково. За словами Бродвелл, результати показують, наскільки мало ми досі знаємо про життя в таких холодних і віддалених місцях.
Острів Сіньї розташований за 595 кілометрів від решти Антарктичного півострова та за 800 миль від Фолклендських островів. Дістатися туди — вже саме по собі випробування: подорож зайняла два тижні, і команді довелося перетнути протоку Дрейка, де хвилі можуть сягати 18 метрів заввишки. Дослідники базувалися на колишній китобійній станції, яку з 1947 року використовує Британська антарктична служба. Середня температура там трималася близько нуля.
На зворотному шляху, вже на борту наукового судна RRS Sir David Attenborough, Бродвелл проминула айсберг A23a — донедавна найбільший і найстаріший айсберг у світі.
Привезені зразки водоростей потрапили до лабораторії Кабот-інституту довкілля при Бристольському університеті, де їхню ДНК порівняли зі зразками з Арктики та Альп. За словами дослідниці, такі ландшафти змінюються швидко, і арктичні та альпійські льодовики можуть одними з перших повністю зникнути через кліматичні зміни.
Читайте также: Брэд Питт Дети: подробности о детях актёра и его семейной жизни
Найбільше вчену здивувало те, що на крижаному щиті домінували червоні снігові водорості — там, де зазвичай очікувалося переважання льодовикових водоростей виду Ancylonema. Дослідження виявило несподівано багату й специфічну для кожного середовища різноманітність як снігових, так і льодовикових видів.
Тут криється парадокс. Водоростеві «цвітіння» поглинають вуглекислий газ із атмосфери завдяки фотосинтезу — це ніби добре для клімату. Але водночас вони затемнюють поверхню снігу й льоду, знижуючи її здатність відбивати сонячне світло. Через це навколишня територія нагрівається сильніше, а танення льоду й снігу прискорюється.
Результати також свідчать, що зі зростанням температур майбутні «цвітіння» водоростей у цьому регіоні можуть розвиватися зовсім не так, як на добре вивченому Гренландському льодовиковому щиті, де масштабні спалахи водоростей трапляються регулярно. Різні типи снігу й льоду підтримують різні угруповання водоростей, а острів Сіньї виявився домівкою для рідкісних екологічних ніш, яких раніше майже не спостерігали.
Співавтор дослідження доктор Кріс Вільямсон, доцент з полярної мікробіології, наголосив, що ця «прихована різноманітність» доводить необхідність збирати більше зразків. За його словами, результати відкривають значний потенціал для розширення знань про різноманітність і поширення цих унікальних мікроорганізмів.
Читайте также: Теплішає море — тікає риба. Науковці фіксують трансформацію морської екосистеми через спеку