Автор admin 
Нове дослідження, опубліковане в журналі Space Weather, описує проєкт супутникового угруповання під назвою StormWall. Ця система здатна знизити потужність найсильніших геомагнітних збурень у верхніх шарах атмосфери більш ніж на 50%. На думку експертів, такий проактивний підхід є цілком здійсненним і може стати єдиним прямим способом захисту людства від небезпечних проявів космічної негоди.
Читайте также: Cloudflare тестує інструмент, який дозволить власникам сайтів заробляти на ШІ-відповідях
Протягом останніх кількох років планета регулярно зазнає бомбардувань десятками сонячних бур через пік активності одинадцятирічного сонячного циклу, відомий як сонячний максимум. Вони виникають через потужні корональні викиди маси — величезні хмари плазми, що летять до Землі після спалахів на Сонці. Окрім красивих полярних сяйв, такі явища несуть приховану загрозу. Приблизно раз на століття Сонце генерує супершторм екстремальної потужності, подібний до відомої події Керрінгтона 1859 року. Якби така космічна подія трапилася сьогодні, вона могла б вивести з ладу всі навколоземні супутники, опромінити астронавтів смертельними дозами радіації, зруйнувати наземні електромережі та повністю відключити глобальний інтернет, спричинивши збитки на триліони доларів.
Досі підготовка до таких катаклізмів обмежувалася вдосконаленням систем прогнозування та зміцненням конструкцій апаратів. Натомість автори проєкту StormWall пропонують діяти на випередження. План передбачає виведення шести великих супутників розміром з пасажирський автобус на геосинхронну орбіту — на висоту близько 36 000 кілометрів над Землею. Це значно вище за Міжнародну космічну станцію та більшість комерційних супутників. Перебуваючи там у режимі очікування, угруповання зреагує на фіксацію критичного спалаху. Супутники одночасно випустять величезні об’єми спеціального газу(барію, літію, натрію або кальцію) безпосередньо вздовж межі земного магнітного щита — магнітосфери.
Під впливом сонячного випромінювання цей газ миттєво іонізується, перетворюючись на гігантську штучну стіну зі щільної плазми. Комп’ютерне моделювання показало, що такий плазмовий бар’єр зустріне, частково пом’якшить і відхилить наближуваний потік сонячної речовини, спрямувавши його в обхід планети. Фізики порівнюють цю систему з автомобільною подушкою безпеки: вона не гарантує абсолютного захисту, але рятує від катастрофічного руйнування інфраструктури.
Читайте также: В обмін на прихильність Трампа. OpenAI вирішила передати частину своїх акцій уряду США — Financial Times
На створення StormWall дослідників надихнула сама природа. Під час природного зіткнення з корональними викидами магнітосфера Землі тимчасово слабшає. У відповідь на це іони кисню з верхніх шарів атмосфери піднімаються вгору і накопичуються на повернутому до Сонця боці планети, утворюючи захисний міхур. Проєкт штучно відтворює цей механізм ще до того, як буря встигне завдати шкоди. Для формування бар’єра супутникам знадобиться сумарний об’єм газу, еквівалентний приблизно дванадцяти великим автоцистернам.
Головним недоліком концепції є її одноразовість. Після повного спустошення газових резервуарів супутники доведеться заправляти або повністю замінювати, що вимагатиме значних додаткових витрат. Проте фахівці зазначають, що економічний ефект від збереження глобальних енергомереж та систем зв’язку повністю перекриває будь-які витрати на реалізацію проєкту. Незалежні експерти з аерокосмічної галузі, зокрема представники НАСА та провідних університетів США, назвали ідею надзвичайно новаторською та цілком реалістичною для втілення вже у найближчій перспективі через відсутність інших дієвих альтернатив.
Читайте также: Енергія з повітря. Створено екологічну батарею, що живиться вологою та самознищується