Автор admin 
Нове дослідження, опубліковане в журналі JGR Atmospheres, доводить, що складна рослинна біосфера нашої планети володіє набагато вищим рівнем стійкості до глобальних космічних змін.
Читайте также: Коли СЕС і батареї вже встановлені: навіщо бізнесу система управління енергетичним обладнанням
Головною загрозою для земного життя у довгостроковій перспективі є природна еволюція Сонця. Наша зірка поступово стає яскравішою і гарячішою. На сьогодні вона виділяє приблизно на третину більше енергії, ніж на початку існування Сонячної системи 4,5 мільярда років тому. Процес нагрівання триватиме, доки світило остаточно не згасне приблизно через 5 мільярдів років. Десятиліттями вчені намагалися прорахувати, коли саме критичне збільшення сонячної радіації знищить умови для фотосинтезу, який є основою харчових ланцюгів. Наприклад, у 1982 році дослідники прогнозували зникнення рослинності вже через 100 мільйонів років.
Нові розрахунки астробіологів Джейкоба Хакк-Місри та Еріка Вольфа з дослідницького центру Blue Marble Space відсувають цей дедлайн майже до моменту повної втрати Землею своїх океанів. Через неконтрольоване випаровування та розщеплення молекул води радіоактивним випромінюванням планета втратить воду орієнтовно через 2 мільярди років.
Тривалий час вважалося, що рослини вимруть значно раніше через своєрідне «вуглекислотне голодування». Коли температура на планеті зростає, вмикається природний геохімічний термостат: Земля починає інтенсивніше поглинати вуглекислий газ з атмосфери та консервувати його в підземних гірських породах. Це стримує перегрів поверхні, але позбавляє флору необхідного для фотосинтезу вуглецю.
Читайте также: Уже 10 мільйонів. Apple різко наростила виробництво розкладного iPhone — ЗМІ
Щоб перевірити межі витривалості біосфери, автори роботи застосували 29 різних кліматичних сценаріїв. Вони врахували особливості рослин із сукулентним метаболізмом(орхідеї, кактуси), які потребують мінімальної кількості вуглекислого газу, а також морську флору, здатну вилучати вуглець безпосередньо з океанічної води.
Результати вразили експертне співтовариство. Складні тривимірні моделі продемонстрували, що планетарна система набагато гнучкіша за спрощені схеми минулого. Водночас незалежні вчені наголошують, що навіть ці оптимістичні дані є узагальненими оцінками. Людство не спроможне точно передбачити, які саме еволюційні адаптації та генетичні мутації може пройти фотосинтезуюча біосфера за мільярди років у відповідь на сонячний стрес. Нинішні температурні обмеження відображають лише стан сучасної екосистеми, а не абсолютні ліміти еволюції. Крім того, отримані фізичні принципи та моделі допоможуть науковцям точніше визначати межі життєздатності екзопланет у далеких зоряних системах.
Читайте также: Лайк та репост. Допис в соцмережі X допоміг виявити новий вид оси в Японії