Результати аналізу, опубліковані в журналі Biological Reviews, довели: щури дійсно проявляють емпатію, хоча її структура має певні відмінності від людської.
Читайте также: Шанхайські амбіції. Китай планує згуртувати понад 100 компаній у новому квантовому хабі
В основу нової моделі лягли класичні поведінкові експерименти. В одному з них голодний щур мав вибір: з’їсти шоколад наодинці чи спочатку відкрити засув тісної пастки, у якій ледь міг поворухнутися його знайомий сородич.
Вільна тварина спершу випускала друга на волю, а потім ділилася з ним їжею. Науковці довели, що це не вроджений інстинкт, адже щури допомагають лише тим особинам, із якими вони знайомі, й ніколи — чужинцям.
Читайте также: Фармацевти більше не потрібні. Стартап Queue залучив 18,6 млн доларів на створення роботизованих аптек
Допомога також не спрямована на особисту вигоду, а орієнтована на іншого.
Створена вченими шкала містить п’ять вимірів емпатії: реєстрацію емоцій, ситуації та психічного стану іншої сторони, а також гнучкість поведінки та її спрямованість на допомогу. Порівнявши щурів, собак, мавп та воронових, дослідники виявили, що гризуни помірно фіксують чужі емоції та складні ситуації, а їхня поведінкова гнучкість є надзвичайно високою. Проте вони майже не здатні зчитувати глибокі психічні стани поза межами очевидного прояву страху чи болю.
Автори зазначають, що прагнення щурів допомагати є яскравим прикладом емпатії, але вона позбавлена складної психологічної аналітики, притаманної людині.
Читайте также: З двома камерами. Інсайдер показав, який вигляд може мати iPhone Air 2
