Автор admin 
Зʼявилася незвичайна бізнес-модель на межі абсурду: команда під назвою Slopfix бере фіксовану плату за рефакторинг кодових баз, «роздутих» через ШІ-генерацію — і оплату отримує пропорційно тому, скільки коду вдалося видалити. Найпікантніше: для цього «прибирання» Slopfix сама використовує ШІ-агентів для написання коду. Про це пише Tom’s Hardware.
Читайте также: Хай походить. Новий штучний інтелект навчили ідентифікувати людей за особливостями ходи
Як влаштована робота Slopfix
Троє програмістів команди спочатку безкоштовно аналізують репозиторій клієнта — і якщо бачать, що суттєво покращити нічого не вдасться, просто відмовляються від проєкту. Якщо ж беруться за роботу, наперед узгоджують цільовий показник скорочення кількості рядків коду й отримують оплату за тиждень — $10 000 — пропорційно тому, наскільки близько підійшли до цієї цілі. Як приклад на сайті компанії наведено проєкт на 100 000 рядків коду, який вдалося скоротити до 35 000 рядків, зберігши всю функціональність.
Перший крок роботи — письмова інвентаризація того, що саме робить застосунок, екран за екраном і ендпоінт за ендпоінтом. По суті, це водночас і чек-лист регресійного тестування ще до початку будь-яких змін. Після завершення роботи клієнт отримує не лише «схудлу» кодову базу, а й чек-лист та набір «запобіжників» проти майбутнього роздування коду — інструкційний файл CLAUDE.md, лінт-правила та перевірки в CI. На випадок проблем із раніше робочими компонентами діє двотижнева гарантія.
Засновник компанії, який на Hacker News має нік zie1ony, описав свій підхід просто: команда бере на себе зобов’язання щодо цілі скорочення, а клієнт платить пропорційно її досягненню — «нам платять за те, що ми видаляємо код». ШІ-агентів у команді використовують для пошуку та видалення дублювань, але описують їх радше як інструмент «на короткому повідку», а не як систему, яка ухвалює рішення самостійно.
Масштаб проблеми: цифри GitClear
За даними компанії GitClear, яка спеціалізується на аналітиці коду, дубльовані блоки коду зараз зустрічаються з найвищою частотою за всю історію спостережень — на вибірці з 623 мільйонів змін показник зріс на 81% з 2023 року, згідно зі звітом про «розрив у підтримуваності коду» (Maintainability Gap) за 2026 рік.
Читайте также: Нова онкодіагностика. Безболісний мазок виявляє рак ротової порожнини за годину з точністю понад 95%
Натомість частка рефакторингу впала: якщо у 2022 році на нього припадало 21% змінених рядків, то у 2026-му — менш ніж 4%. Тобто розробники зараз приблизно вп’ятеро частіше копіюють і вставляють код, ніж рефакторять його, — цілковита протилежність ситуації 2022 року.
Чому результат вайб-кодингу стає проблемою через кілька місяців
Типова проблема ШІ-згенерованого коду проявляється не одразу, а через кілька місяців роботи над проєктом — коли агенти перестають утримувати в памʼяті весь контекст кодової бази й починають повторно «винаходити» вже наявну логіку. Це той самий патерн збоїв, який стояв за нещодавнім випадком з операційною системою, повністю створеною вайб-кодингом, яка провалила базовий тест функціональності, і за історією, коли неконтрольований ШІ-агент видалив продакшн-базу даних компанії за лічені секунди.
Це далеко не нова бізнес-модель
Бізнес-модель Slopfix насправді не унікальна: десятиліттями консалтингові компанії заробляли на розплутуванні коду після офшорного аутсорсу, потім після хмарних міграцій, потім після інтеграцій із криптою. ШІ-згенерований код — просто новий виток тієї самої історії, тільки накопичується він швидше за все попереднє, тож і розцінки можуть бути суттєво вищими. Є в цьому й певна іронія: компанія фактично «розбирає» результати роботи агентів за допомогою того самого класу агентів, які цей код і згенерували.
Нагадаємо, не так давно стало відомо про темний бік вайб-кодування: тисячі згенерованих програм зливають дані у відкритий доступ.
Читайте также: Оновлений браузер DuckDuckGo блокує рекламу на YouTube за замовчуванням
Підписуйтесь на нас у соцмережах: Telegram | Facebook | LinkedIn