Автор admin 
Про це повідомляє Interesting Engineering.
Пристрій завдовжки близько 7,5 мм відмовляється від традиційної квантової пам’яті на користь мікроскопічних механічних резонаторів. Це крихітні структури, які вібрують по-різному, щоб утримувати інформацію. Архітектура чипа розділяє обчислення та пам’ять — за принципом сучасних цифрових комп’ютерів.
Читайте также: Знахідка з мезозою. У Таїланді відкрили новий вид гігантського динозавра завдяки одній кістці
«Наш квантовий чип містить крихітні компоненти, які починають вібрувати під час зберігання інформації», — розповіла Івен Чу, професорка гібридних квантових систем ETH Zurich.
Роль процесора виконує надпровідний кубіт, а квантова інформація тимчасово зберігається всередині механічних резонаторів. Під час обчислення кубіт зчитує дані з вібрації, виконує розрахунки й записує оновлену інформацію назад у вібрувальну пам’ять.
Чу порівнює цей принцип зі струнами гітари, які коливаються на різних частотах і дають різні ноти. У чипі кожен режим вібрації працює як окрема комірка пам’яті. Ці коливання підпорядковуються законам квантової механіки, тож можуть перебувати в суперпозиції та заплутуватися. Завдяки багатьом режимам вібрації резонатори вміщують більше інформації, ніж електромагнітна пам’ять, займаючи менше місця, і довше зберігають крихкі квантові стани.
Читайте также: Дзеркало звичок. У Claude з’явилася функція Reflect із персональною статистикою користування
Щоб перевірити архітектуру, команда поєднала механічні резонатори з надпровідними кубітами й провела обчислення на чипі. Систему випробували за допомогою квантового перетворення Фур’є та алгоритму пошуку періоду.
«Квантове перетворення Фур’є — це фундаментальна обчислювальна процедура, потрібна для багатьох квантових алгоритмів», — пояснив Ігор Кладарич, аспірант групи Чу та співавтор дослідження.
Читайте также: Сотні мільйонів років тому. Палеонтологи виявили найдавнішу в історії істоту-правшу
Результати дослідження опублікували в журналі Science.