Автор admin 
Саме так працює новий експериментальний чип, який створили фізики з ETH Zurich у Швейцарії.
Читайте также: Механік на орбіті. Науковці запустили робота, який продовжуватиме життя супутникам без дозаправки
Про це пише SciTechDaily.
Команду очолила фізикиня Івен Чу. Чип, який вони створили, завдовжки лише 7,5 міліметра. Усередині нього є крихітні деталі — резонатори. Вони вібрують і зберігають дані у вигляді цих коливань. Такі частинки вібрації називають фононами. Дослідження опублікували в науковому журналі Science.
Резонатори підключили до звичного для квантових комп’ютерів процесора. Разом вони утворюють нову систему: процесор рахує, а резонатори зберігають дані — так само, як працює пам’ять у звичайному ноутбуці.
У більшості квантових комп’ютерів обчислення й зберігання даних відбуваються в одному й тому самому місці. Через це такі машини важко робити більшими. Команда Чу вирішила зробити інакше — розділити ці дві функції, як у звичайному комп’ютері: є процесор, який рахує, і є пам’ять, яка зберігає.
У новому чипі роль процесора виконує так званий кубіт. А роль пам’яті — механічні резонатори, які зберігають дані у вигляді вібрацій, а не електричних сигналів, як зазвичай.
Кубіт — це головна одиниця інформації в квантовому комп’ютері. На відміну від звичайного біта, який дорівнює або 0, або 1, кубіт може бути одночасно і тим, і іншим. Це і дає квантовим комп’ютерам їхню силу. Але контролювати такий тендітний стан дуже важко.
У новому чипі процесор «звертається» до потрібної вібрації в резонаторі, змінює її, а потім повертає результат назад у пам’ять. Кубіт відповідає за швидкість і логіку обчислень. А резонатор — за те, щоб довго й надійно зберігати дані.
Читайте также: Нові процесор та акумулятор. Samsung представила оновлені розумні годинники Galaxy Watch
Раніше для пам’яті квантових комп’ютерів частіше використовували інші, електромагнітні пристрої. Вони точні, але займають багато місця. Що більше такої пам’яті потрібно, то важче все розмістити на маленькому чипі.
Механічні резонатори вирішують цю проблему. Один такий резонатор може містити одразу багато окремих «комірок» пам’яті. Тобто не потрібно додавати новий пристрій під кожну одиницю даних.
Науковці не просто зберегли дані у вібраціях — вони перевірили, чи можна на цій пам’яті рахувати. Для цього вони запустили на чипі дві важливі операції: квантове перетворення Фур’є та пошук періоду. Це базові елементи, на яких будуються багато квантових алгоритмів.
Ігор Кладарич, аспірант із команди Чу, пояснює, що перетворення Фур’є — важлива процедура для багатьох квантових обчислень, а пошук періоду показав, як саме її можна застосувати.
Обидва тести пройшли успішно. Система змогла зберегти кілька квантових станів одночасно, з’єднати їх між собою і точно змінити — і при цьому не втратити дані під час передачі між процесором і пам’яттю.
Читайте также: Принесли в жертву? В Сальвадорі знайшли людські останки віком майже 3000 років