Автор admin 
Ідея про існування«планети X» виникла ще до відкриття Плутона як спроба пояснити аномалії в орбіті Урана, хоча ті розбіжності пізніше списали на неточний розрахунок маси Нептуна. Проте у 2016 році науковці Костянтин Батигін та Майкл Браун з Каліфорнійського технологічного інституту дали теорії нове життя. Вони помітили, що багато транснептунових об’єктів у поясі Койпера мають дивні витягнуті орбіти, на які явно впливає потужне джерело гравітації.
Читайте также: Для економії ваги. У Японії створять твердотілі батареї зі стійкістю до температури 100 °C
З часом доказів непередбачуваності цих орбіт ставало дедалі більше. Наприклад, виявлена карликова планета 2017 OF201 діаметром близько 700 кілометрів має сильно еліптичну траекторію, що вказувало на можливий вплив великого тіла. Проте нове відкриття, зроблене за допомогою гавайського телескопа Subaru, серйозно похитнуло позиції прихильників теорії дев’ятої планети.
Астрономи виявили новий об’єкт, який отримав назву 2023 KQ14. Його класифікували як седноїд — космічне тіло, що більшу частину часу перебуває на колосальній відстані від Сонця, в зоні, де гравітація нашої зірки ще діє, але вплив Нептуна вже практично відсутній. Мінімальна відстань від 2023 KQ14 до Сонця становить близько 71 астрономічної одиниці(одна така одиниця дорівнює відстані від Землі до Сонця), а максимальна — близько 433 одиниць. Для порівняння, Нептун розташований на відстані всього 30 астрономічних одиниць.
Читайте также: Росія глушить GPS по всій Європі з космосу: науковці та військові США виявили джерело атак
Попри дуже витягнуту еліптичну орбіту, траєкторія 2023 KQ14 виявилася дивовижно стабільною. Це свідчить про те, що поблизу немає жодних великих планет, які могли б суттєво спотворювати його рух. Ба більше, це вже четвертий відкритий седноїд із подібними характеристиками, і всі вони демонструють стабільність.
Розрахунки показують: якщо дев’ята планета взагалі існує, вона має ховатися неймовірно далеко — щонайменше за 500 астрономічних одиниць від Сонця. За нинішніх технічних можливостей зафіксувати її важко: навіть автоматичній міжпланетній станції New Horizons з її швидкістю знадобилося б близько 118 років, щоб долетіти туди. Тому астрономам залишається покладатися лише на вдосконалення наземних телескопів.
Читайте также: Між алхімією та медициною. У німецькому замку знайшли старовинну лабораторію