Автор admin 
Вчені використали високотемпературну плазмову трубку завдовжки близько одного метра, яка імітувала умови всередині ядерної вогняної кулі. Фахівці прагнули з’ясувати, як саме частинки, що випаровуються внаслідок реакції поділу, реагують під час подальшого охолодження.
Читайте также: OpenAI відступає від повної автоматизації штучного інтелекту: «Це небезпечно і безглуздо»
Для експерименту обрали три елементи: уран(паливо для зброї та реакторів), цезій(радіоактивний побічний продукт) і церій(замінник плутонію).
Команда протестувала два сценарії термічної історії: постійне безперервне охолодження та варіант, коли температура тривалий час залишалася дуже високою, а потім стрімко падала. Науковці нагріли елементи до температури приблизно 5000 Кельвінів. Початкова надгаряча куля повністю випарувала речовини, але головна увага була прикута до процесу їхньої конденсації.
Поведінка урану та церію виявилася схожою — вони конденсувалися відносно рано в обох сценаріях. Проте справжнім сюрпризом став цезій. Його конденсація відбувалася значно пізніше. Ба більше, у сценарії з тривалим утриманням високої температури він інтенсивніше змішувався з іншими компонентами, утворюючи складні сполуки. Цей факт спростовує традиційні рівноважні моделі, які зазвичай упускають такі нюанси швидкості охолодження.
Читайте также: Зміна поведінки. Вчені з’ясували, яка речовина в мозку допомагає позбавлятися шкідливих звичок
Ці результати допоможуть науковцям проводити зворотний аналіз після ядерних подій, визначаючи точні умови вибуху за структурою залишків, адже утворені частинки зберігають детальну інформацію про своє походження.
Отримані дані дозволять замінити теоретичні припущення точними вимірюваннями. Хоча це спрощена модель без реальних ядерних реакцій, у майбутньому автори планують ускладнити систему, додавши до неї елементи бетону, води, скла та ґрунту, щоб максимально наблизити експеримент до реальних умов руйнування реакторів.
Читайте также: Для небезпечних місій. Airbus представила безпілотний вантажний гелікоптер