Технологія, яка отримала назву«виявлення перехідних електромагнітних сигналів у повітрі»(ATEM), є масивною конструкцією, яку буксирує вертоліт. Під час польоту система випромінює потужні електромагнітні імпульси у воду або землю для пошуку аномалій та прихованих об’єктів.
Читайте также: Менше доходу для розробників. Дешевші ШІ-моделі можуть змінити ринок штучного інтелекту
Офіційно розробка призначена для цивільного використання, зокрема для картографування підземних і підводних споруд, розвідки корисних копалин, дослідження підземних вод та геологічного моніторингу. Проте профільні аналітики та попередні дослідження вказують на колосальний військовий потенціал технології, яку можна ефективно застосовувати для протичовнової оборони.
Конструкція складається з трьох велетенських дванадцятикутних катушок, кожна з яких має діаметр близько 25 метрів. Ці елементи виконують функції передавача, компенсаційного блока та приймача. Уся система підвішена під гвинтокрилом за допомогою складної мережі кабелів та єдиного троса. Принцип роботи комплексу базується на надсиланні потужного електричного імпульсу через передавальну катушку, що створює короткочасне електромагнітне поле. Після завершення імпульсу електропровідні матеріали під водою генерують вторинні сигнали, які вловлює приймальна катушка. Завдяки аналізу затухання цих сигналів фахівці можуть не лише ідентифікувати затоплені об’єкти, а й точно оцінити глибину їхнього залягання та хімічний склад матеріалів.
Головною проблемою таких повітряних систем завжди залишалася нестабільність у повітрі. Через вітер, маневри авіатехніки та потужні потоки повітря від лопатей гелікоптера гігантська конструкція починає сильно розгойдуватися, що критично спотворює точність даних. Навіть за помірного прискорення нахил катушок перевищував 20 градусів. Щоб вирішити цю проблему, дослідницька група під керівництвом доцента Пекінського університету авіації та космонавтики Фу Цзинчена створила комп’ютерну модель для розрахунку оптимального натягу кабелів. Додатково до задньої частини 25-метрової катушки прикріпили гнучку аеродинамічну плівку, яка працює як пасивний стабілізатор і гасить коливання.
Читайте также: Волканов Сколько Лет: подробная биография, карьера и личная жизнь
Під час семихвилинного тестового польоту розробникам вдалося підтвердити, що оновлена система здатна підтримувати стабільне положення, близьке до ідеальної горизонталі. Випробування продемонстрували, що комплекс найкраще працює під час повільного та плавного польоту, а пілотам необхідно суттєво знижувати швидкість перед виконанням віражів.
Військове застосування цієї методики досліджувалося китайськими вченими ще з 2012 року. Тоді вчені з Чан’аньського та Шаньдунського університетів запропонували об’єднати комплекси ATEM із методами зйомки з синтезованою апертурою. Під час ранніх симуляційних експериментів науковцям вдалося успішно ідентифікувати зменшену модель підводного човна, занурену в солону воду.
Детальні результати останніх польових випробувань були офіційно опубліковані в науковому журналі Acta Aeronautica et Astronautica Sinica.
Читайте также: Точна причина невідома. Стартап Сема Альтмана зі сканування райдужки ока скорочує працівників
