Автор 
Сировиною для новітнього сорбенту стали звичайні побічні продукти виробництва молочної продукції та тофу.
Читайте также: Енергія без батарей. У Японії розробили революційну систему штучного фотосинтезу
Дослідження, опубліковане в науковому журналі PNAS, пропонує екологічну й дешеву альтернативу сучасним системам очищення повітря, які зазвичай вимагають колосальних витрат енергії та фінансів.
Під час виробництва сиру й тофу залишається велика кількість багатої на білок рідини, яку зазвичай просто утилізують. Швейцарські фахівці виділили з цих відходів білки й сформували з них довгі ниткоподібні структури — амілоїдні фібрили. Поєднавши їх із гідроксидом калію, вчені створили пористі кульки діаметром від 0,5 до 1 сантиметра. Отримані гранули працюють як губка: під час контакту з повітрям луг усередині пор реагує з вуглекислим газом, зв’язуючи його у вигляді солей вугільної кислоти.
Лабораторні тести показали феноменальні результати. Один грам нового білкового матеріалу здатний поглинути 97 міліграмів CO₂ з навколишнього середовища. За словами провідного автора дослідження Чжоу Дуна, цей показник на 10−50% перевищує можливості сучасних синтетичних аналогів. Один кілограм таких білкових гранул за один робочий цикл уловлює близько 100 грамів вуглекислого газу. Водночас для вивільнення зібраного газу не потрібні високі температури чи вакуум: кульки просто обробляють слабким розчином кислоти та лугу протягом 10 хвилин за кімнатної температури.
Читайте также: Нове слово у фармації. Американські вчені перетворили кишкових паразитів на живі біофабрики для доставки ліків
Нові біогранули демонструють високу стабільність і легко витримують понад 30 циклів без втрати ефективності, а загалом можуть служити кілька тисяч циклів. Оскільки матеріал є повністю органічним, неотруйним та безпечним, після завершення терміну служби його не потрібно спеціально утилізувати. Відпрацьовані гранули можна безпосередньо використовувати як сільськогосподарське добриво або переробляти на біопаливо.
Наразі автори проєкту працюють над масштабуванням технології до промислових обсягів, що має суттєво здешевити глобальну боротьбу зі зміною клімату.
Читайте также: Вражаючі цифри. Homo erectus міг використовувати вогонь майже 1,8 мільйона років тому — нове дослідження