Користь на дивані. Науковці з’ясували, що перегляд спортивних змагань допомагає знизити ризик депресії

Люди, які регулярно стежать за спортивними подіями, почуваються значно краще за тих, хто цього не робить.

Читайте также: Знахідка на дні океану. Дослідники виявили кладовище китів віком 5 мільйонів років

Під психологічним благополуччям науковці розуміють загальний стан людини та рівень її задоволеності життям. Відомо, що особи з високим рівнем суб’єктивного благополуччя мають міцніше фізичне здоров’я та статистично живуть довше. Група дослідників з Університету Англія Раскін під керівництвом професорки Хелен проаналізувала дані опитування«Taking Part Survey», проведеного на замовлення уряду Великої Британії. У ньому взяли участь 7 209 дорослих респондентів віком від 16 до 85 років.

Результати аналізу продемонстрували, що жителі країни, які відвідували спортивні заходи наживо протягом останнього року, відчувають більшу наповненість життя сенсом, вищу задоволеність повсякденням і значно менше страждають від самотності. Ці висновки підтверджуються й іншими міжнародними роботами, які вказують на те, що навіть одноразове відвідування стадіону на рік знижує прояви депресивних симптомів.

Для тих, хто не має можливості купувати квитки на трибуни, є хороші новини: перегляд трансляцій по телевізору або через інтернет має схожий терапевтичний ефект. Науковці зафіксували, що у людей, які дивляться матчі вдома, ризик розвитку депресії є значно нижчим. Щобільше, частота переглядів має накопичувальний ефект — що регулярніше людина вмикає спортивні канали, то рідше у неї фіксують пригнічені стани.

Хоча ці дані мають кореляційний характер і не можуть однозначно вказати, що саме є першопричиною(наприклад, на стан людини також впливає рівень її достатку чи коло спілкування), теорія соціальної ідентичності та нейровізуалізаційні дослідження підтверджують прямий позитивний вплив спорту.

Читайте также: Зламати стане складніше. У Сінгапурі створили квантовий генератор із функцією самоперевірки

Головний секрет криється в соціальному аспекті та формуванні так званих«внутрішніх груп». Люди підсвідомо прагнуть об’єднуватися у спільноти зі спільними інтересами, де можна отримати емоційну підтримку. Фанатський рух є класичним прикладом такої інтеграції. Сильна прив’язаність до команди дозволяє розділити з іншими радість успіху — феномен, який бельгійські дослідники з Левенського університету назвали«купанням у променях чужої слави». У разі ж поразок уболівальники використовують механізм психологічного дистанціювання, щоб захистити себе від негативу.

Важливість соціального фактора підтвердили і японські вчені за допомогою магнітно-резонансної томографії. Вони з’ясували, що ділянки мозку, відповідальні за психологічну винагороду та задоволення, працюють набагато активніше під час перегляду популярних масових видів спорту(наприклад, бейсболу), ніж під час спостереження за менш емоційними індивідуальними іграми, як-от гольф, де глядачі зазвичай дотримуються тиші на дистанціях у сотні метрів.

Таким чином, психологічні переваги від спортивного фанатства доступні кожному. Відчуття єдності з улюбленими атлетами та іншими вболівальниками ефективно працює як на величезному стадіоні, так і на власному дивані, головне — розділяти цей досвід і емоції з іншими людьми.