Соціальні рибки. Мозок може готуватися до спілкування ще до того, як людина почне рухатися — дослідження

Про це пише видання Science alert.

Дослідники з Єврейського університету в Єрусалимі вивчили роботу мозку рибок даніо під час взаємодії з іншими рибами. Ці рибки часто використовуються в наукових дослідженнях як модель для вивчення роботи мозку хребетних, оскільки мають певні біологічні подібності з людьми.

Читайте также: Частина Великого Шовкового шляху? Казахські археологи розкопали руїни стародавнього міста на узбережжі Каспійського моря

Науковці спостерігали за мозковою активністю риб, коли поруч із ними плавали інші особини. Вони помітили, що перед тим, як рибка вирішувала підпливти до своїх родичів, у її мозку виникав характерний сплеск активності нейронів.

Ця активність відбувалася в паліумі — ділянці мозку, яка пов’язана зі складнішими формами поведінки. Вважається, що вона виконує функції, схожі на ті, які в людському мозку мають мигдалина та гіпокамп, що відповідають за емоції, пам’ять і оцінку соціальних сигналів.

Автори дослідження повідомляють, що за кілька секунд до початку наближення до іншої рибки спостерігалося посилення активності нейронів паліума та одночасне зниження активності в інших відділах мозку. Такі узгоджені зміни дозволяли передбачити майбутній соціальний рух.

Під час експерименту одну рибку фіксували таким чином, щоб дослідники могли детально стежити за її мозком, тоді як навколо неї плавали інші риби.

Вчені також встановили, що ця нейронна активність була пов’язана саме із соціальною поведінкою. Вона не виникала тоді, коли рибки рухалися за рухомою точкою замість іншої особини.

Крім того, сигнали в мозку були сильнішими у більш товариських рибок, які частіше намагалися наблизитися до інших представників свого виду.

Читайте также: Підійде для армії. В Китаї конвертоплан R6000 пройшов повноцінні льотні випробування

Коли дослідники за допомогою лазера знищили клітини паліума, які активувалися під час соціальних контактів, така поведінка у рибок припинилася. Це свідчить про важливу роль цієї ділянки мозку в соціальній взаємодії.

Також виявилося, що контакти між рибками частіше виникали тоді, коли їхні рухи були синхронізовані. Соціальна поведінка, ймовірно, пов’язана з узгодженими рухами між особинами.

Нейробіолог Лілач Авітан зазначила, що дослідження виявило характерний сигнал мозкової активності, який з’являється ще до початку руху. За її словами, цей сигнал дозволяє передбачити не лише те, чи буде наступна дія соціальною, а й наскільки сильно конкретна особина схильна до соціальної поведінки.

Поки що такі процеси спостерігали лише у рибок даніо, тому невідомо, чи працює людський мозок так само. Водночас детальне сканування мозку та наявні знання про біологію цих риб дають підстави припускати, що подібні механізми можуть існувати й в інших тварин, зокрема у ссавців.

Дослідники вважають, що отримані результати можуть допомогти краще зрозуміти, чому одні особини більш товариські за інших, а в майбутньому сприяти розробці підходів для підтримки людей, які мають труднощі зі спілкуванням.

Науковці наголошують, що необхідні додаткові дослідження, щоб з’ясувати, як на ці механізми впливають розвиток організму, попередній соціальний досвід, генетика, хімічні сигнали мозку та внутрішні стани.

Читайте также: Явище віком понад 100 мільйонів років. На Землю досі падає радіоактивний пил від давнього космічного вибуху