Минулого тижня червня Верховна Рада прийняла закон про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Як він працюватиме на практиці, в інтерв’ю Пресслужбі Апарату Верховної Ради розповів голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Читайте также: Парадокс вайб-кодингу: програм стало вдвічі більше, але вони нікому не потрібні

Данило Гетманцев
Ставки знижуються, не підвищуються
Перший і головний меседж Гетманцева: це не новий податок, а зниження вже існуючого. Зараз продавці на маркетплейсах, кур’єри та таксисти формально мають сплачувати 23% (ПДФО + військовий збір). Після набрання законом чинності ставка становитиме 10% ПДФО без військового збору.
Важлива деталь: продажі на суму до 2000 євро на рік не оподатковуватимуться взагалі. За даними нардепа, саме в цьому діапазоні перебувають понад 95% усіх продавців — тобто абсолютна більшість громадян законом не зачіпається.
«Люди взагалі не відчують змін. Поставте собі питання: скільки продали товарів через якусь платформу минулого року? Ми маємо статистику: більше 95% громадян впродовж року продають товарів на суму менше 2 000 євро. Тобто звичайні громадяни, які не займаються торгівлею постійно, взагалі не відчують змін», — запевняє голова комітету Ради.
Ставка у 10% не фіксована назавжди: вона прив’язана до військового збору. На четвертий рік після скасування воєнного стану вона знизиться до 6,5%, а після повного скасування збору — до 5%.
Платформи зроблять все за вас
Принципова зміна: відповідальність за сплату податку переходить від фізичних осіб до платформ. Жодних декларацій, жодного особистого кабінету — платформа автоматично утримує податок і перераховує його до держбюджету.
Для цього платформи зобов’язані зареєструватися в Державній податковій службі. Реєстр буде публічним — на сайті ДПС. Незареєстровані платформи не зможуть легально працювати з українськими продавцями. Від самих продавців єдина вимога — обирати зареєстровану платформу.
Читайте также: У веб-версії Google Earth з’явився безкоштовний авіасимулятор
На оператора покладаються чотири обов’язки: реєстрація в ДПС, ідентифікація користувачів (анонімна робота виключена), утримання та перерахування податку, а також щорічне звітування до податкової.
Важливий нюанс: правила різняться залежно від типу платформи. Платформи товарів (на кшталт OLX) оподатковують доходи понад 2000 євро. Платформи послуг (таксі, доставка) — з нуля, без ліміту.
Хто буде контролювати ліміт у 2000 євро
Якщо людина продає одночасно на кількох платформах, жодна з яких не перевищує поріг самостійно, загальний дохід відстежуватиме ДПС. Раз на рік вона зводить дані з усіх платформ, рахує підсумок і, якщо виникає переліміт, надсилає повідомлення з сумою до сплати. Людина просто оплачує рахунок.
Закон запрацьовує поетапно. З 1 листопада 2026 року — обов’язок платформ зареєструватися в ДПС. З 1 січня 2027 року — більшість інших норм, включно з утриманням податків.
Що змінили порівняно з початковим проєктом
Підготовка тривала понад рік. Від первинної редакції Мінфіну фактично нічого не залишилося: прибрали норму про розкриття банківської таємниці (Мінфін хотів дати податковій доступ до спеціальних рахунків), скасували обов’язкове декларування для фізосіб, запровадили пільгу до 2000 євро (у першому варіанті ліміт становив близько 36 000 гривень і вимагав подання декларації), а також дозволили ФОПам працювати через платформи — раніше це планувалося заборонити.
Нагадаємо, за словами очільниці ДПС України, податки від ІТ-бізнесу зросли на 34%.
Читайте также: Як керівник Amazon став ініціатором блокування моделей Claude Fable 5 і Mythos
Підписуйтесь на нас у соцмережах: Telegram | Facebook | LinkedIn
