Автор admin 
Про це пише видання ScienceDaily.
До такого висновку дійшли науковці з Центру походження та еволюції Місяця, який працює під керівництвом Південно-Західного дослідницького інституту США. Вони дослідили утворення басейну Південний полюс — Ейткен — найбільшого й найдавнішого відомого ударного кратера на Місяці.
Читайте также: Праця поруч із людьми: NVIDIA представила платформу безпеки для роботів, які працюють на виробництвах
Басейн розташований на зворотному боці Місяця та вважається однією з найдавніших збережених структур у Сонячній системі. Через свій вік і розміри він містить важливі відомості про ранню історію супутника.
За словами директора Центру походження та еволюції Місяця Вільяма Боттке, удар був настільки потужним, що міг підняти на поверхню матеріал із глибоких шарів Місяця, включно з частинами його мантії.
Щоб з’ясувати, як утворився басейн, дослідники провели комп’ютерне моделювання давнього зіткнення. Результати показали, що космічне тіло рухалося з півночі на південь і врізалося в поверхню під невеликим кутом. Саме це, на думку вчених, пояснює видовжену форму кратера.
Керівник дослідження Сігеру Вакіта з Університету Пердью зазначив, що модель відтворила форму басейну та дозволила визначити характеристики об’єкта, який його створив, а також напрямок удару.
Розрахунки показали, що це було не звичайне кам’янисте тіло. Ймовірно, воно мало залізне ядро та кам’янисту оболонку, подібно до невеликої протопланети або диференційованого астероїда.
Під час зіткнення утворилася глибока нерівномірна западина, а висока температура розплавила породи в центральній частині басейну. У космос було викинуто великі обсяги матеріалу з місячної кори та мантії, значна частина якого згодом повернулася на поверхню.
Читайте также: Навіть DDR2 дорожчає: стара оперативна пам’ять раптово стала дефіцитом
В іншому дослідженні науковці проаналізували розподіл цього матеріалу навколо басейну. Використовуючи високоточні гравітаційні вимірювання та моделі кори й мантії, вони виявили ознаки значних покладів порід мантійного походження.
За словами керівника роботи Габріеля Гоумана з Університету Аризони, удар викинув достатньо глибинного матеріалу для формування великих відкладів, які можуть залишатися доступними й сьогодні. Частина цих порід, хоча й у невеликих кількостях, може міститися в районах, що розглядаються для посадки місій Artemis.
Дослідники також встановили, що подальші удари всередині басейну могли розкрити частину прихованих відкладів і винести їх на поверхню. Це робить їх потенційно доступними для майбутніх роботизованих місій та астронавтів.
Раніше вважалося, що матеріал із найбільших глибин зосереджений далеко від південного полюса Місяця. Однак нові моделі свідчать, що породи мантійного походження можуть бути поширені в різних районах південнополярної області, куди планують відправити учасників програми Artemis.
На думку Вільяма Боттке, поєднання результатів моделювання удару та гравітаційного аналізу допомагає не лише зрозуміти, як утворився басейн Південний полюс — Ейткен, а й визначити місця, де варто шукати породи, здатні розкрити походження та еволюцію Місяця.
Читайте также: Без сну і відпочинку. Робот-собака успішно виконав 33 000 перевірок на 150-річному цементному заводі
- Наступний етап підготовки. NASA оголосило екіпаж місії Artemis III для польоту до Місяця
- В лабораторних умовах. Сонячний вітер допоміг пояснити утворення води на Місяці
- Одна роборука, щоб правити всіма. Європа створює надточний маніпулятор для місій на Місяць і Марс