Автор admin 
Про це повідомляє ZME Science.
У ссавців вивчати відновлення ран складно через мережу кровоносних судин і миттєву запальну реакцію. А ось прозорі медузи Clytia hemisphaerica завбільшки з монету не мають імунної системи, здатної запустити запалення, і позбавлені капілярів. Це дозволяє науковцям у реальному часі спостерігати, як живі епітеліальні клітини зшиваються між собою.
Читайте также: Менша за поштову марку. Німецька комірка перетворила на струм рекордні 25,5% сонячного світла
«Багато процесів, які ми бачимо в загоєнні ран у Clytia, дуже схожі на те, що спостерігається в усіх інших системах, зокрема у ссавців», — пояснює доцентка Чиказького університету Джоселін Маламі. Саме вона десять років тому вперше побачила, як клітини медузи мігрують, щоб закрити розрив у тканині.
Дослідження, результати якого опублікували в журналі Molecular Biology of the Cell, показало, що все загоєння відбувається завдяки двом клітинним структурам, які діють у передбачуваній послідовності. Основою для цього слугує базальна мембрана — білковий шар під епітеліальними клітинами.
Коли виникає рана, клітини на її краю випускають ламеліподії — багаті на актин відростки. Вони повзуть по відкритій мембрані, підтягуючи решту клітини, щоб закрити розрив. Якщо щупальця натрапляють на перешкоду чи розрив, у дію вступає актоміозиновий канатик, який стягується подібно до зав’язки на гаманці.
Такий механізм науковці помітили навіть у мікроранах, що пробивали одну-єдину клітину. Ці крихітні отвори загоювалися приблизно за 3−5 хвилин. Ламеліподії всередині однієї клітини зливалися між собою, тоді як щупальця сусідніх клітин лишалися окремими, зберігаючи межі.
Читайте также: Рентгенівська картографія космосу. Астрономи уточнили розміри Чумацького Шляху за допомогою гамма-сплесків
Якщо ж ушкодження надто велике для окремих клітин, запускається колективна міграція. Цілий шар епітеліальної тканини піднімається і рушає вперед. Коли пласти зустрічаються посередині, звична послідовність із висуванням щупалець і стягуванням канатика завершує роботу.
«Це справді витончений механізм, за якого система здатна швидко пристосуватися, щоб загоїти будь-які рани, що трапляються в природі», — каже Маламі.
Утім, це не означає, що загоєння в медуз можна прямо перенести в медицину людини. У Clytia немає кровоносних судин і запальних реакцій, а людські рани пов’язані з ризиком інфекції, імунними сигналами й утворенням рубців.
Читайте также: Прорив у лабораторії. Новий препарат зупинив поширення 90% клітин агресивного раку підшлункової залози
Як відновлюється базальна мембрана, Маламі планує розкрити в майбутніх працях.