Автор admin 
Дослідження, проведене командою під керівництвом професорки Ніколи Гастон з Оклендського університету та Інституту Мак-Діарміда, спростовує уявлення про цей метал, які десятиліттями описувалися в підручниках.
Читайте также: Понад 4700 смертей за місяць: Європа пережила найспекотніший червень за всю історію спостережень
Галій, відкритий у 1875 році французьким хіміком Полем Емілем Лекоком де Буабодраном, відомий своєю аномально низькою температурою плавлення — він стає рідким навіть від тепла людської руки. Його атоми природно утворюють пов’язані пари(димери), а щільність речовини у твердому стані є нижчою, ніж у рідкому, що робить його схожим на лід. Крім того, галій утворює ковалентні зв’язки з обміном електронами, що є типовим для неметалів.
Досі наукова спільнота вважала, що ці зв’язки безслідно зникають під час плавлення. Проте аналіз, здійснений доктором Стефом Ламбі, показав, що після розриву в момент плавлення ковалентні зв’язки несподівано відновлюються за умови подальшого нагрівання рідкого металу до ще вищих температур. Це відкриття пояснює феномен низької температури плавлення: руйнування зв’язків призводить до різкого зростання ентропії, що звільняє атоми.
Читайте также: Ігрові акаунти та віртуальні предмети тепер можна успадковувати. Але не в Україні
Результати роботи, опубліковані в журналі Materials Horizons, відкривають нові високотехнологічні перспективи. Глибоке розуміння термодинамічних змін галію допоможе розвитку нанотехнологій, створенню самоорганізовних структур і рідкометалевих катализаторів.
Сьогодні цей метал активно використовується в напівпровідниках, світлодіодах, сонячних батареях та аерокосмічній галузі. Ба більше, зараз дослідники вивчають потенційну можливість застосування галію для пошуку хімічних слідів давнього мікробного життя на Марсі.
Читайте также: Трагедія давниною в 6000 років. У Сирії виявлено найдавніші сліди насилля над дитиною