Перемога в довгій битві? Можливо, у людства з’явилася ефективна вакцина проти чуми

У випробуваннях на мишах було виявлено, що дві нові вакцини на 100 відсотків ефективні проти інфекції, спричиненої Yersinia pestis, бактерією, що викликає чуму, пише Science Alert.

Читайте также: WhatsApp отримав вбудований перегляд PDF-файлів, музикою зі Spotify тепер можна ділитися в статусі

Важливо, що ця вакцина діяла проти легеневої чуми, особливо смертельної форми хвороби, яка вражає легені. Тож не дивно, що 100 відсотків контрольних мишей померли від цієї хвороби протягом кількох днів після зараження.

Якщо чуму виявити досить рано, її можна лікувати антибіотиками, але, як і інші бактеріальні захворювання, ці збудники дедалі частіше розвивають стійкість до наших найкращих ліків. Хоча випробування на приматах все ще необхідні, перш ніж розпочнуться випробування на людях, ці нові вакцини можуть зрештою заповнити вирішальну прогалину.

Наразі Управління з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами США (FDA) не має схвалених для використання вакцин проти чуми, і без підтверджених варіантів Всесвітня організація охорони здоров’я не рекомендує вакцинацію, за винятком груп високого ризику, таких як медичні працівники в уражених районах.

Хоча чуму часто вважають середньовічною хворобою, щороку реєструється від кількох сотень до кількох тисяч випадків, а також трапляються епізодичні спалахи. Більшість із них трапляються в Африці, але чума може з’явитися майже будь-де, де люди живуть поруч із щурячими блохами, носіями бактерій Y. pestis, що викликають це захворювання.

Зазвичай люди спочатку думають про бубонну чуму, форму, яка викликає болючі пухирі під пахвами або в паховій області пацієнтів. Але легенева чума, яка вражає легені, є ще більшою загрозою — вона майже завжди смертельна, якщо її не лікувати, зазвичай протягом трьох-чотирьох днів після появи симптомів. Це робить 100-відсоткову ефективність нових вакцин ще більш вражаючою.

Дослідники з медичного відділення Техаського університету в Галвестоні розробили дві нові вакцини проти Y. pestis, які називаються LMA та LMP. Це живі атенуйовані вакцини, тобто вони використовують живі, але ослаблені та мутовані версії бактерій для стимуляції імунної системи, щоб вона могла реагувати, якщо пізніше зіткнеться з природним патогеном.

Дослідники вводили вакцини внутрішньом’язово, а потім через 21 день зробили бустерну дозу. Ця друга доза була або тією ж вакциною, введеною тим самим способом, або вакциною на основі аденовірусу, що містила три антигени чуми, яку вводили через ніс. Ця остання техніка відома як стратегія «прайм-пулл». По суті, внутрішньом’язова доза «підготовлює» імунну систему, а потім укол у ніс «підтягує» імунні клітини до точки проникнення збудника: тканин носа.

Читайте также: Через рекордні витрати на ШІ. Google вперше зафіксувала негативний вільний грошовий потік

Далі, через 32 дні після другої дози, дослідники піддали мишей смертельній дозі Y. pestis. 100 відсотків контрольних мишей померли протягом чотирьох днів після зараження, але всі вакциновані миші вижили. Ще через тиждень після випробування дослідники піддали мишей величезній дозі чумних бактерій.

Захист залишався сильним на рівні 100 відсотків у більшості груп, хоча в одній конкретній групі він знизився до 80 відсотків. Цю уражену групу складали миші, яким ввели дві внутрішньом’язові дози LMA або LMP, але не назальну вакцину проти аденовірусу. Їх також модифікували так, щоб у них не було гена, що виробляє імунні клітини під назвою інтерферон-гамма, які, як вважається, відіграють ключову роль у захисті від бактеріальної інфекції.

Аналіз сироватки крові, слизу та інших рідин імунізованих мишей показав, що вакцини викликали сильну антитільну реакцію.

Раніше NV Техно писав, що нове дослідження виявило, що мисливці-збирачі в Сибіру стали жертвами смертельних спалахів чуми близько 5500 років тому, що є найдавнішим відомим свідченням чуми на сьогодні.

Дослідницька група, яка вивчає залишки кам’яної доби, ідентифікувала давню ДНК понад десятка особин, що померли від раніше невідомих штамів Yersinia pestis, бактерії, що викликає чуму. Хвороба, яка заразила цих мисливців-збирачів, найімовірніше, легенева чума, ймовірно, поширилася від диких бабаків і спустошила сімейні групи, що жили навколо озера Байкал.