Підвищений ризик. Ozempic і Mounjaro пов’язали з випадінням волосся — що показало дослідження

Про це пише видання ScienceDaily.

Вчені опублікували результати дослідження, яке охопило майже 40 тисяч пацієнтів із діабетом 2 типу. Вони перевірили, чи пов’язане застосування препаратів класу GLP-1 з випадінням волосся.

Читайте также: Для щоденного моніторингу. У США розробили перстень, який аналізує склад поту

До цієї групи належать семаглутид (Ozempic, Wegovy) і тирзепатид (Mounjaro, Zepbound). Їх широко використовують для лікування діабету та ожиріння.

Дослідники проаналізували електронні медичні записи пацієнтів, які проходили лікування з січня 2019 року до вересня 2024 року. Вони порівняли людей, які почали приймати препарати GLP-1, із пацієнтами, що отримували інгібітори SGLT-2 або DPP-4 — інші поширені ліки від діабету.

Після врахування віку, статі, індексу маси тіла, супутніх захворювань та інших чинників з’ясувалося, що ризик алопеції був на 37% вищим порівняно з користувачами інгібіторів SGLT-2 і на 68% вищим, ніж у тих, хто приймав інгібітори DPP-4.

Водночас абсолютна кількість випадків залишалася невеликою. Серед пацієнтів, які приймали GLP-1, фіксували приблизно 6−7 випадків випадіння волосся на 1000 людино-років спостереження.

Подальший аналіз показав, що йшлося переважно про нерубцеву алопецію. Це означає, що волосяні фолікули не пошкоджуються, тому волосся потенційно може відрости знову.

Читайте также: Працювати не можна відпочивати. Чому українці не можуть відключитися від чатів

Автори припускають, що однією з можливих причин може бути швидке схуднення, яке часто спостерігається під час лікування GLP-1. Воно може порушувати цикл росту волосся або сприяти дефіциту заліза чи цинку. Також не виключають вплив гормональних змін, але для підтвердження цих механізмів потрібні додаткові дослідження.

Вчені наголошують, що дослідження показує лише статистичний зв’язок і не доводить, що саме препарати стали безпосередньою причиною випадіння волосся. Крім того, медичні записи не містили даних про тяжкість алопеції, її тривалість або про те, чи відновилося волосся після припинення лікування.

Дослідники зазначили, що отримані результати підтверджують попередні поодинокі повідомлення про такий побічний ефект і дають більш систематичні докази, які можуть допомогти лікарям та пацієнтам враховувати цей можливий ризик під час вибору лікування.