Автор admin 
Кембриджські науковці провели масштабне генетичне розслідування і з’ясували, що причини такої різниці закладені в ДНК, яка у собак та людей має набагато більше спільного, ніж вважалося раніше.
Читайте также: Музичний допінг. Улюблений плейлист підвищує витривалість під час тренувань на 20%
Вивчивши геноми понад 1300 дорослих псів, вчені знайшли 12 конкретних ділянок, що керують«особистістю» тварини. Саме ці маркери визначають, наскільки швидко собака засвоює команди або як сильно вона боятиметься раптових звуків.
Найбільше вражає те, що дві третини знайдених«генів характеру» у ретриверів збігаються з тими, що регулюють наш власний інтелект та емоційну стійкість. Наприклад, ділянка PTPN1, яка робить собаку задиркуватою щодо інших тварин, у людей пов’язана з пам’яттю та схильністю до апатії. А ген ROMO1, відповідальний за кмітливість пса під час дресирування, у нашому випадку впливає на рівень IQ та емоційну вразливість.
Звісно, окремий ген не працює як вмикач«злості» чи «геніальності», але це відкриття підтверджує: ми з собаками маємо спільний біологічний фундамент для сприйняття стресу та формування почуттів.
Читайте также: «Генетичний Грааль». Вчені знайшли спільні гени регенерації у риб, мишей та саламандр — і це може допомогти людям
Автори дослідження закликають власників не клеймити своїх улюбленців «неслухняними». Якщо ваш пес панікує через пилосмок або завмирає при виді незнайомого собаки — це не примха, а біологічна схильність до гострішого сприйняття світу.
«Якщо ваш ретривер здригається від кожного звуку, можливо, варто проявити до нього трохи більше емпатії», — зазначає дослідниця Анна Моррос Нуево. Знання того, що страх може бути прописаний у ДНК, допомагає власникам і ветеринарам сприймати поведінкові проблеми як частину здоров’я, а не як потребу в покаранні.
Собаки ділять із нами не лише дивани, а й стреси сучасного життя. Шум міста, якість повітря в оселі та навіть наш психологічний стан впливають на тварин так само, як і на нас. Дослідники зазначають, що собаки є ідеальними моделями для вивчення того, як навколишнє середовище взаємодіє з генами в реальному часі.
Читайте также: Експерти порівняли Claude Mythos з GTP-5.5: хто краще проводить кібератаки