Автор admin 
Щороку від резистентних інфекцій помирає понад мільйон людей, і раніше ми грішили виключно на неправильне вживання ліків. Тепер же науковці кажуть: біда в тому, що бактерії вчаться виживати завдяки гліфосату — найпопулярнішому гербіциду у світі.
Читайте также: Робота за 90 °C. Китайські науковці створили надефективний акумулятор на гідридних іонах
Команда дослідників з Інституту медичної мікробіології та паразитології в Буенос-Айресі перевірила десятки штамів бактерій — як із лікарень, так і з диких водно-болотних угідь, де гербіциди нібито не використовують. Результати виявилися, м’яко кажучи, неприємними.
«Ми бачимо, що найбільш поширені види мультирезистентних бактерій із лікарень стійкі не лише до багатьох класів антибіотиків, а й до високих концентрацій гліфосату, — пояснює провідна дослідниця Даніела Сентрон. — Це свідчить про те, що гербіциди, які масово розпилюють на полях, створюють ненавмисний побічний ефект: вони буквально „відбирають“ найнебезпечніші штами бактерій у ґрунті».
Логіка проста і страшна. Госпітальні «супербактерії» потрапляють у каналізацію, а звідти зі стічними водами — на сільськогосподарські землі. Там вони зустрічаються з гліфосатом. Ті бактерії, які не мають«броні», гинуть, а стійкі — виживають, розмножуються і захоплюють територію. Згодом через водні цикли ці самі «загартовані» гербіцидами інфекції можуть повертатися назад до лікарень.
Читайте также: На 40% дешевше. У США надрукували на 3D-принтері гігантські турбіни для ГЕС
Цікаво, що під час аналізу ДНК вчені побачили чіткий зв’язок: найбільш стійкі до гліфосату штами — це «родичі» тих самих небезпечних інфекцій, що косять пацієнтів у палатах інтенсивної терапії. Співавтор дослідження Йохен Мюллер зазначає: «Гербіциди стимулюють еволюцію резистентності в ґрунті, а антибіотики — у лікарнях. Але ці два світи постійно обмінюються генами, і вода стає головним містком для їхнього поширення».
Гліфосат і так давно в списку«спірних» речовин: його підозрюють у канцерогенності та шкідливому впливі на бджіл. Країни типу Бельгії чи Нідерландів вже обмежили його використання для звичайних людей, а в Німеччині заборонили в громадських місцях. Проте вчені наполягають, що цього замало.
Даніела Сентрон пропонує радикальний крок: перед тим, як випускати будь-який пестицид на ринок, виробники мають тестувати його на «коселекцію» — тобто перевіряти, чи не допомагає він бактеріям ставати невразливими до антибіотиків. Якщо на пляшці з отрутою від бур’янів буде попередження, що вона сприяє поширенню суперінфекцій — це вже буде перемога здорового глузду над маркетингом.
Читайте также: Прихований рух магми. Під португальським островом тисячі землетрусів ледь не спричинили виверження