Автор admin 
Система, відома як Palaeographicum, була розроблена завдяки співпраці між Вюрцбурзьким університетом, Академією наук і літератури в Майнці та Технічним університетом Дортмунда. Вона призначена для аналізу оцифрованих зображень клинописних табличок та порівняння унікальних форм клиноподібних знаків у величезних колекціях текстів, йдеться в статті Heritage Daily.
Читайте также: Україна посіла 43 місце в рейтингу країн для стартапів. Київ — 74 місце серед міст
Протягом понад трьох тисячоліть до нашої ери цивілізації Близького Сходу записували адміністративні, юридичні, релігійні та літературні тексти на глиняних табличках, використовуючи клинопис. Багато з цих табличок збереглися лише у фрагментарному вигляді, розкидані по музеях та колекціях по всьому світу, що робить реконструкцію величезним викликом для дослідників.
Команда десятиліттями розробляла цифрові інструменти для підтримки реконструкції та інтерпретації хетських текстів зі стародавньої Анатолії. Їхня робота раніше призвела до створення Hethitologie-Portal Mainz, онлайн-бази даних, що каталогізує приблизно 30 000 відомих фрагментів хетських табличок та пов’язані з ними дослідницькі матеріали.
Зовсім недавно команда запровадила цифрові методи запису клинописних знаків у трьох вимірах, а потім — пошукову платформу TLHdig, яка дозволила пошук як у клинописному, так і в транслітерованому тексті.
Найновіша розробка, Palaeographicum, розширює ці можливості, використовуючи штучний інтелект для ідентифікації та порівняння відмінних форм клинописних знаків. Поточна версія надає доступ до приблизно 70 000 фотографій, що документують понад п’ять мільйонів окремих символів.
Дослідники кажуть, що цей інструмент змінить галузь, оскільки тонкі відмінності в почерку можуть розкрити особи окремих писарів. Хоча клинописні знаки вдавлювалися в глину за допомогою стилусів, на табличках залишаються помітними особисті стилі письма. Деякі писарі створювали видовжені завитки, тоді як інші послідовно розташовували символи під певним кутом або розташовували їх по-різному.
Читайте также: Ян Табачник и Недельская: подробности личной жизни и карьеры
За словами професора Герфріда Мюллера, розрізнення цих ознак вручну традиційно було повільним і складним процесом через тривимірну природу написів і різні ефекти освітлення на фотографіях.
Професор Даніель Швемер, керівник відділу досліджень стародавнього Близького Сходу в Університеті Вюрцбурга, сказав, що система штучного інтелекту значно пришвидшила дослідження. Завдання, які раніше вимагали кількох днів візуального порівняння, тепер можна виконати за лічені хвилини.
Розробка системи штучного інтелекту продовжується. Дослідники продовжують перенавчати модель, використовуючи нові анотовані матеріали та відгуки користувачів з міжнародної спільноти. Довгострокова мета полягає в тому, щоб штучний інтелект міг автоматично ідентифікувати окремих писарів у великих колекціях табличок. У разі успіху, вчені вважають, що це може надати безпрецедентне розуміння професійної кар’єри, мобільності та соціальних мереж хетських писарів.
Раніше NV Техно писало, що дослідники з Данії розшифрували тисячолітні глиняні таблички з Месопотамії, серед яких яких знайшли записи магічних ритуалів, листування правителів, записи про царів і навіть стародавню квитанцію на пиво.
Йдеться про колекцію клинописних табличок, яку понад сто років зберігав Національний музей Данії. Багатьом із них понад 4000 років. Раніше більшість артефактів майже не досліджували, але тепер науковці змогли їх проаналізувати, ідентифікувати та оцифрувати в межах проєкту Hidden Treasures: The National Museum’s Cuneiform Collection.
Читайте также: Для наукових лабораторій. У США роботи навчатимуться проводити досліди, спостерігаючи за людьми