Автор admin 
Дотепер це залишалося на рівні переказів — археологи підозрювали, що римляни тут працювали, проте прямих доказів не було. Тепер ситуація змінилася: спільна група вчених з університетів Барселони та Ла-Коруньї підтвердила, що римські інженери«перелопачували» русла піренейських річок ще 1700 років тому.
Читайте также: Дан Балан Зараз: Современный этап творчества и личной жизни
Головна проблема ділянки Гіллетерес-д’Аль полягала в тому, що там майже немає звичних нам археологічних знахідок — ні кераміки, ні інструментів, ні монет. Тільки величезні насипи та вимиті канали, які явно створила людина. Звичайні методи датування тут не працювали, тому вчені застосували оптично стимульовану люмінесценцію(OSL).
Цей метод дозволяє дізнатися, коли мінерали, зокрема кварц, востаннє бачили сонячне світло. Коли осад засипають, він потрапляє під вплив радіоактивних часток ґрунту, що «заряджають» його, як годинник. Вчені взяли зразки з глибини цих гідравлічних споруд і виявили, що заповнення каналів відбувалося якраз у період з першого по четвертий століття нашої ери. Це час найактивнішого розвитку Римської імперії, що остаточно підтвердило: видобуток тут був справою рук римлян.
Читайте также: Мініатюрне ядерне полум’я в лабораторії. Вчені з’ясували, як насправді утворюється радіоактивний пил
Римські гірники не просто шукали самородки на мілині — вони будували масштабні гідравлічні системи. Найчастіше це працювало так: воду спрямовували через товщу ґрунту під великим тиском або затоплювали цілі галереї, щоб вимити золотоносні породи. Це вимагало серйозного планування: каналів, гребель, резервуарів.
І місце для таких робіт обрали не випадково. Усього в 10 кілометрах звідси стояло місто Юлія Лівіка(сучасна Ллівія) — єдине відоме римське місто в самому серці Піренеїв. Дослідники впевнені, що саме воно було логістичним хабом, звідки координували розробку золотоносних терас.
Читайте также: Михайло Федоров Брат: подробности биографии, карьеры и личной жизни