Автор admin 
Яскравий приклад — знаменита частинка«Аматерасу», яку засікли в штаті Юта у 2021 році. Тільки вдумайтеся: одне-єдине атомне ядро мало кінетичний заряд, що дорівнює швидкості подачі професійного тенісного м’яча. Але якщо м’яч складається з квадрильйонів атомів, то тут весь цей нищівний потенціал був спресований в одну невидиму точку. Днями команда з Університету штату Пенсільванія висунула дуже несподіване пояснення цього феномену: схоже, ці міжгалактичні «кулі» важать значно більше.
Читайте также: Сестра Майкла Джексона – Латойя Джексон: жизнь и карьера
Цифрові симуляції, які прогнали вчені, показали цікаву штуку: надважкі атомні ядра поводяться в глибокому космосі вкрай егоїстично. Вони дуже«неохоче» і повільно діляться своєю енергією з навколишнім вакуумом. Саме ця «лінивість» і дозволяє їм безболісно долати мільйони світлових років, врізаючись у земну атмосферу на максималках. Як пояснює керівник проекту Кохта Мурасе, якщо«Аматерасу» та інші подібні аномалії дійсно виявилися ядрами важких елементів, це означає, що весь цей час телескопи дивилися зовсім не туди і шукали не ті об’єкти.
Досі вважалося, що такі екстремальні промені народжуються в горнилі найжорсткіших космічних катастроф — на кшталт лобового зіткнення двох нейтронних зірок або під час колапсу зірок-гігантів.
Читайте также: Хірургія епохи Мін. Учені виявили найдавніші хімічні сліди анестезії на медичних інструментах
Головний тупик із «Аматерасу» полягав у тому, що, судячи з її траєкторії, вона прилетіла з абсолютно мертвої зони — з чистого шматка неба, де немає жодної пристойної галактики для такого«гарматного пострілу». Але якщо ми маємо справу не з легким воднем, а з важким ядром, усе стає на свої місця. Блукаючи Всесвітом, така масивна заряджена частинка гарантовано потрапляла під вплив міжгалактичних магнітних полів. Вони викрутили її шлях так сильно, що точка, з якої вона зрештою влучила в Землю, взагалі не вказує на її реальну батьківщину. Нас просто обвели навколо пальця.
Це відкриття дає чітку дорожню карту для нових проектів — як-от аргентинська обсерваторія AugerPrime чи майбутня Глобальна мережа відстеження космічних променів. Якщо теорія підтвердиться, найближчими роками ми дізнаємося, що на екстремальних швидкостях космос нашпигований не банальним«водневим бульйоном», а важкими елементами з глибин таблиці Менделєєва.
Читайте также: Сколько Детей У Притулы: Все Подробности О Личной Жизни Ведущего