Цей космічний об’єкт кружляє навколо червоного карлика в сузір’ї Лева, віддаленого від нас на якихось 124 світлових роки. Що найважливіше — планета«вмостилася» акурат у межах зони проживання, де температурні умови теоретично дозволяють воді залишатися рідкою.
Читайте также: На безпековому форумі в Сінгапурі заявили, що ШІ може становити більшу загрозу, ніж ядерна зброя
Справжній фурор викликали свіжі дані з боку орбітального телескопа«Джеймс Вебб». Його спектральний аналіз показав, що місцева атмосфера буквально нашпигована метаном та вуглекислим газом. Такий специфічний хімічний коктейль дозволив ученим віднести планету до категорії так званих«Гіцеанів»(Hycean worlds). Простіше кажучи, перед нами, найімовірніше, постає гігантська куля, де під щільною водневою ковдрою атмосфери ховається безкрайній глобальний океан.
Нещодавно два найпотужніші радіотелескопи планети — Very Large Array(VLA) у США та MeerKAT у Південній Африці — об’єднали зусилля, щоб«послухати» цю систему. Результат? Мільйони потенційних сигналів, але жодного, який можна було б назвати штучним, пише SciTechDaily.
Вчені запровадили п’ять жорстких фільтрів. По-перше, одразу відсікли частоти, які максимально«засмічені» земними радіопередавачами. По-друге, перевірили ефект Доплера: будь-який сигнал, що не має доплерівського зміщення, автоматично записувався на рахунок земних завад, бо сигнал з іншої планети через її рух обов’язково мав би змінюватися.
Також застосували метод мультипроменевого аналізу: телескопи одночасно«дивилися» на K2−18b та на порожню ділянку неба поруч. Якщо сигнал ловився в обох променях — це земна перешкода. Якщо лише в одному, спрямованому на екзопланету, — це був би кандидат на «чужий» сигнал. Але, як виявилося, жоден із мільйонів зафіксованих імпульсів цей іспит не склав.
Читайте также: Енергія тенісного м’яча в одному атомі. Вчені розкрили таємницю космічної частинки «Аматерасу»
Ретельно просканувавши планету і не виявивши нічого, вчені змогли встановити«верхню межу» потужності передавача з цієї системи. Якщо там і існує цивілізація, то вона точно не намагається зв’язатися з нами за допомогою пристроїв, потужніших за радіотелескоп.
Найважливішим результатом є підтвердження концепції автоматизованої системи фільтрування. Обробка мільйонів сигналів, виявлених двома телескопами, вручну була б практично неможливою. Тож коли в дію вступлять ще більші радіотелескопи, такі як Square Kilometer Array, ці методи будуть готові допомогти іншому дослідженню розібратися у величезному обсязі зібраних даних.
Хоча K2−18b сьогодні може бути тихою, вчені продовжують вдосконалювати навички слухання, якщо вона колись почне спілкуватися.
Читайте также: Сестра Майкла Джексона – Латойя Джексон: жизнь и карьера
