Про це пише видання Science alert.
У 2019 році астрономи помітили, що одна зірка приблизно на годину стала яскравішою, а потім повернулася до звичайного стану. Така поведінка не відповідала жодному відомому типу зоряних явищ. Спалах тривав занадто довго для звичайного зоряного спалаху, був надто коротким для наднової та не нагадував типові зміни яскравості зір.
Читайте также: Перегони суперкомп’ютерів. MIT створює передову платформу для квантових технологій
Після детального аналізу дослідники дійшли висновку, що сигнал міг походити від одного з найважче вловимих об’єктів у Всесвіті — малої первинної чорної діри. За оцінками, її маса могла становити приблизно три маси Місяця. Вчені дали цьому кандидату назву Phoebe.
Дослідники зазначають, що Phoebe може свідчити про існування популяції компактних об’єктів місячної маси, пов’язаних із розподілом темної матерії в Чумацькому Шляху, а також відкрити нові можливості для вивчення процесів, що відбувалися на ранніх етапах існування Всесвіту.
Зазвичай чорні діри асоціюються з дуже масивними об’єктами, які утворюються після загибелі великих зір. Однак теоретично відразу після Великого вибуху могли виникати значно менші чорні діри через квантові флуктуації простору-часу. Такі об’єкти називають первинними чорними дірами, але їхнє існування досі не підтверджене спостереженнями.
Виявити їх складно через надзвичайно малі розміри. Наприклад, чорна діра з масою Землі мала б діаметр лише близько 1,8 сантиметра.
Проте такі об’єкти можна шукати не лише за випромінюванням. Їхня гравітація здатна викривляти простір-час і працювати як космічна лінза. Коли світло від далекої зорі проходить через таку область, воно тимчасово підсилюється. Це явище називають мікролінзуванням.
Саме такий сигнал у 2019 році зафіксувала камера Dark Energy Camera(DECam), коли спостерігала за Великою Магеллановою Хмарою, розташованою приблизно за 163 тисячі світлових років від Землі.
Подія сталася 18 грудня під час оглядової програми AMPM. Приблизно протягом 60 хвилин яскравість однієї зорі у Великій Магеллановій Хмарі зростала, тоді як сусідні зорі залишалися незмінними.
Читайте также: Анна Скороход Батьки: жизненный путь, карьера и личные аспекты
Щоб з’ясувати природу явища, науковці спочатку виключили можливі помилки приладів, зоряні спалахи, вплив інших зір та природні коливання яскравості. Після цього вони змоделювали кілька варіантів: вільно дрейфуючу екзопланету в Чумацькому Шляху, таку ж планету у Великій Магеллановій Хмарі та первинну чорну діру в гало темної матерії Чумацького Шляху.
Розрахунки показали, що об’єкт, який спричинив ефект мікролінзування, приблизно у 100 тисяч разів імовірніше належить до гало темної матерії Чумацького Шляху, ніж до відомих зоряних популяцій у будь-якій із галактик.
Найкращим поясненням дослідники вважають первинну чорну діру масою близько трьох мас Місяця, яка розташована на відстані приблизно 59 630 світлових років від Землі.
Водночас учені не виключають, що об’єктом могла бути й так звана планета-сирота, яка не обертається навколо жодної зорі. Такі об’єкти вважаються більш поширеними та простішими для виявлення. Однак у малонаселеному гало Чумацького Шляху, на думку авторів роботи, чорна діра виглядає більш імовірним поясненням.
Дослідження з’явилося на тлі дискусії щодо інших можливих ознак існування первинних чорних дір. У лютому 2026 року астрономи зі США та Японії повідомили про 12 кандидатів на такі об’єкти, виявлених під час аналізу даних телескопа Subaru. Уже в березні інша група науковців із Польщі повторно проаналізувала ті самі дані та дійшла висновку, що всі зафіксовані події можна пояснити звичайними зорями.
Автори нового дослідження вважають, що їхній результат підтримує початкове трактування даних Subaru і може бути ще одним аргументом на користь існування первинних чорних дір.
Науковці також зазначили, що для остаточного підтвердження таких об’єктів знадобляться чутливіші телескопи та нові програми спостережень.
Читайте также: Творець Claude Code: майбутнє за тими, хто запускає стартапи, а не шукає роботу
- Прихований слід у космосі. Вчені виявили ознаки темної матерії під час злиття чорних дір
- Майже 400 сигналів. Гравітаційні хвилі допомогли з’ясувати походження чорних дір
- Злам астрофізики. Космічний телескоп JWST знайшов чорну діру, яка старша за власну галактику
