Несподівана закономірність. Вчені виявили, що рак найактивніше поширюється у середньому віці

Про це пише видання ScienceDaily.

Рак частіше виникає з віком і зазвичай важче піддається лікуванню в літніх людей. Водночас більшість лабораторних досліджень проводять на молодих мишах, які за віком відповідають людям приблизно на початку дорослого життя. Через це результати експериментів не завжди відображають те, що відбувається у старших пацієнтів.

Читайте также: Тарас Цимбалюк Нова Дівчина: детальный обзор личной жизни и карьеры

Нове дослідження науковців з Fox Chase Cancer Center, представлене на щорічній зустрічі Американської асоціації досліджень раку, показало, що поведінка меланоми змінюється залежно від віку. Найнижчий рівень поширення пухлини спостерігався у молодих мишей, найвищий — у тварин середнього віку, після чого він знову знижувався у дуже старих особин.

Ключову роль у цьому процесі, ймовірно, відіграють гамма-дельта Т-клітини — особливий тип клітин імунної системи. Вони допомагають стримувати рак і не дають йому поширюватися організмом.

У молодих і дуже старих мишей таких клітин було більше. У цих групах пухлини частіше залишалися в неактивному стані або поширювалися значно повільніше.

У мишей середнього віку ситуація була іншою. Рівень гамма-дельта Т-клітин у них знижувався, а меланома значно частіше давала метастази до легень і печінки.

Дослідники також встановили, що сама пухлина може послаблювати імунний захист із віком. У мишей середнього віку клітини меланоми виділяли речовини, які пригнічували або виснажували гамма-дельта Т-клітини. Через це раніше неактивні ракові клітини починали рости та поширюватися.

Читайте также: Масою у три Місяці. Астрономи могли вперше зафіксувати первинну чорну діру

Додаткові експерименти підтвердили важливість цих імунних клітин. Коли вчені видаляли гамма-дельта Т-клітини у молодих і дуже старих мишей, поширення меланоми різко збільшувалося. Водночас блокування сигналів, які пригнічують імунну систему, допомагало зменшити поширення раку в мишей середнього віку. У молодих і дуже старих тварин такого ефекту не спостерігалося.

За словами керівника дослідження Мітчелла Фейна, вчені прагнуть зрозуміти, чому ризик раку зростає з віком, але після 80−85 років починає знижуватися.

Дослідники зазначають, що використання старших тварин у наукових роботах може допомогти точніше оцінювати ефективність нових методів лікування та краще зрозуміти, як рак поводиться на різних етапах життя.