Адаптація в реальному часі. Лабораторно вирощені клітини людського мозку навчилися грати в Doom

Про це пише видання Science alert.

Технологію розробила біотехнологічна компанія Cortical Labs. Кожен так званий біологічний комп’ютер містить близько 200 тисяч живих клітин людського мозку. Їх вирощують зі стовбурових клітин, отриманих із донорської крові.

Читайте также: Замість коду — комарі. Google планує випустити 32 мільйони стерильних комах проти епідемій

Раніше ці клітини вже навчилися грати у просту комп’ютерну гру Pong, де потрібно переміщувати платформу для відбиття м’яча. Після цього дослідники перейшли до складнішого завдання — гри Doom.

За словами старшого науковця компанії Алона Лофлера, спочатку нейрони поводилися як людина, яка ніколи не грала у відеоігри. Вони часто врізалися в стіни, стріляли в них і хаотично рухалися. Згодом клітини почали частіше правильно визначати ворогів і атакувати їх.

Втім, результати поки далекі від ідеальних. Наприклад, для знищення одного противника системі може знадобитися кілька спроб, а постріли нерідко летять у різні боки перед влучанням у ціль.

Щоб нейрони могли взаємодіяти з грою, дослідники перетворили цифрове середовище Doom на електричні сигнали, зрозумілі клітинам на чипі CL1. Коли на екрані з’являється ворог, певні електроди стимулюють нейрони та викликають реакцію.

Різні моделі активності нейронів відповідають за різні дії в грі, наприклад рух ліворуч або праворуч чи постріл. Науковці відстежують електричну активність клітин через комп’ютер і на основі отриманих даних коригують сигнали для подальшого навчання системи.

У Cortical Labs наголошують, що чип CL1 можна використовувати не лише для ігор. Його потенційні сфери застосування включають тестування ліків, машинне навчання, робототехніку, моделювання захворювань і персоналізовану медицину.

Читайте также: Дані понад 14 тисяч людей. Нічні зміни пов’язали зі зменшенням об’єму мозку

Головний науковий та операційний директор компанії Brett Kagan заявив, що дослідники лише починають розкривати можливості таких нейронних культур. За його словами, вони вже використовувалися для робототехніки, завдань навчання в реальному часі, медицини та розробки ліків.

Каган називає CL1 більш стійкою та потужною формою інтелекту. Для роботи людському мозку потрібно приблизно 20 ватів енергії, і сучасні кремнієві комп’ютери та системи штучного інтелекту поки не можуть досягти такої ефективності.

При цьому дослідники не розглядають технологію як заміну штучному інтелекту. Вони вважають, що вона може надати можливості, яких раніше не існувало.

Термін життя клітин становить близько шести місяців, а сама система поки не здатна забезпечувати стабільні та повністю програмовані результати. Водночас аналітики вважають, що її головною перевагою може стати значно нижче енергоспоживання порівняно зі звичайними комп’ютерними чипами.

Генеральний директор дослідницької компанії Ingenuity Вільям Кітінг зазначив, що галузі потрібні ефективніші способи керування споживанням енергії та підвищення продуктивності. За його словами, це не фантастика і не шахрайство, а реальна наука, яка демонструє реальний прогрес.

Читайте также: Дочь Ани Лорак: подробности жизни и первые шаги в карьере