Про це пише видання ScienceDaily.
На перший погляд медоносна бджола, яка збирає нектар у саду, та ChatGPT у браузері не мають нічого спільного. Однак останнім часом науковці серйозно розглядають питання, чи можуть вони бути свідомими.
Читайте также: Андрій Вітренко Батьки: биография, личная жизнь и профессиональный путь
Традиційно одним із головних способів вивчення свідомості було спостереження за поведінкою тварин або систем штучного інтелекту. Проте автори двох нових наукових робіт вважають, що цього недостатньо. Вони пропонують оцінювати не лише дії, а й механізми, які стоять за ними.
Питання свідомості давно викликає суперечки. Воно важливе не лише для науки, а й для етики, адже свідомі істоти можуть потребувати особливого морального ставлення. Філософ Джонатан Бірч називає це принципом обережності щодо здатності відчувати.
Останніми роками дедалі більше вчених схиляються до думки, що свідомість може бути поширена ширше, ніж вважалося раніше. У квітні 2024 року група з 40 дослідників представила Нью-Йоркську декларацію про свідомість тварин. Пізніше її підписали понад 500 науковців і філософів. У документі зазначається, що свідомість цілком можлива не лише у всіх хребетних, а й у багатьох безхребетних, зокрема восьминогів, кальмарів, крабів, омарів та комах.
Паралельно з цим розвиток великих мовних моделей, таких як ChatGPT, змусив учених серйозно замислитися над можливістю свідомих машин.
Ще кілька років тому здатність підтримувати складну розмову вважалася надійним тестом на свідомість. Філософиня Сьюзан Шнайдер припускала, що якщо штучний інтелект зможе переконливо міркувати про природу свідомості, це може свідчити про її наявність.
За такими критеріями сьогодні багато систем штучного інтелекту могли б здатися свідомими. Через це навіть виник окремий напрям досліджень, який вивчає, чи повинні люди враховувати інтереси майбутніх машин.
Однак автори нової роботи в журналі Trends in Cognitive Sciences стверджують, що поведінка може вводити в оману. Важливо не те, що система робить, а те, як саме вона це робить.
Читайте также: Риб’ячий мікробіом і клімат. Учені з’ясували, що бактерії в кишківнику риб керують хімією Світового океану
Дослідники запропонували оцінювати структуру обробки інформації. Серед можливих ознак свідомості вони називають здатність узгоджувати суперечливі цілі залежно від ситуації та наявність механізмів зворотного зв’язку під час обробки інформації.
Усі ці критерії стосуються внутрішньої організації роботи мозку або комп’ютера. На основі такого підходу автори дійшли висновку, що жодна сучасна система штучного інтелекту, включно з ChatGPT, не є свідомою. Водночас вони не виключають, що майбутні системи з іншою архітектурою можуть набути свідомості.
Схожий підхід застосовують і біологи. У новій роботі, опублікованій у журналі Philosophical Transactions B, вони запропонували модель мінімальної свідомості для комах.
Дослідники зосередилися не на анатомії, а на базових обчислювальних процесах, які виконують прості мозкові системи. На їхню думку, певні механізми обробки інформації можуть лежати в основі суб’єктивного досвіду.
Автори зазначають, що точний механізм ще не визначений і потребує подальших досліджень. Проте такий підхід може створити єдину основу для порівняння людей, безхребетних тварин і комп’ютерних систем.
Науковці наголошують, що дослідження свідомості у тварин і комп’ютерах приводять до спільного висновку: для оцінки свідомості важливіше розуміти принцип роботи системи, ніж просто спостерігати за її поведінкою.
Читайте также: Золото під копитами. Екскременти тварин із Тибету відкрили вченим тисячі невідомих мікроорганізмів
- Це схвилює суспільство. Глава AI Microsoft вважає, що вивчати свідомість штучного інтелекту небезпечно
- Мозок на збереженні. Коли і як ми зможемо оцифрувати людську свідомість?
- Чи є свідомість у ChatGPT та Claude? Дослідження показує, чому ми олюднюємо ШІ
