З’ясувалося, що мікроскопічні бактерії, які живуть у нутрощах звичайних риб, можуть бути таємними архітекторами океанічної хімії та глобального вуглецевого балансу нашої планети.
Читайте также: Золото під копитами. Екскременти тварин із Тибету відкрили вченим тисячі невідомих мікроорганізмів
Очолив це сенсаційне дослідження колишній аспірант Ентоні Бонаколта з Розенстілівської школи морських, атмосферних та земних наук при Університеті Маямі.
Його команда дослідила, що бактерії в риб’ячому кишківнику не просто паразитують або допомагають перетравлювати їжу, а працюють у жорсткому тандемі з організмом хазяїна. Разом вони виробляють особливу форму карбонату кальцію — мінералу, який є одним із головних утилізаторів вуглецю на Землі. Раніше вчені наївно вважали, що риби роблять це абсолютно самостійно.
Кісткові риби(телеости) змушені постійно і багато пити морську воду, щоб банально рятуватися від зневоднення в солоному середовищі. Під час цього процесу їхній кишківник працює як природний фільтр: він активно висмоктує надлишки іонів кальцію та карбонату. Згодом ці сполуки виводяться з організму у вигляді твердих кальцієвих гранул, які вчені називають ігтіокарбонатами.
Раніше біологи вважали цей процес суто механічною фізіологічною функцією самої риби. Але тепер карти на стіл виклав мікробіом.
Читайте также: Хто Такий Чарлі Кірк: Біографія, Кар’єра та Особисте Життя
«Те, що ми століттями вважали виключно фізіологією риби, насправді виявилося тісним і дуже тонким симбіозом між живою істотою та її внутрішньою бактеріальною спільнотою», — коментує співавтор роботи, професор іхтіології Мартін Гроселл.
Щоб зловити бактерії «на гарячому», дослідники закрили в лабораторії риб-жаб із Мексиканської затоки та почали експериментувати з рівнем солі у воді. Риб розділили на три групи: одних кинули в солонуватий естуарний розчин(9 проміле), інших залишили у стандартній морській воді(35 проміле), а третім влаштували справжній екстремальний тест у гіперсолоній воді(60 проміле).
Експеримент вказав, що у прісній або слабосолоній воді ігтіокарбонати не виділяються взагалі. Зате в нормальній морській воді процес запускається, а в суперсолоному розчині — виробництво мінеральних гранул виходить на пікові оберти.
Вчені відібрали проби ДНК та РНК із різних відділів кишківника риб, самих мінеральних кульок та навколишньої води. Генетичний аналіз показав шокуючі результати: і в нутрощах риб, і безпосередньо всередині виділеного мінерального осаду кишіло величезне число вібріонів, зокрема бактерій Photobacterium damselae subsp. damselae. Хімічний аналіз їхнього геному підтвердив — ці мікроби мають специфічні гени, заточені саме під кристалізацію кальцію. Вони беруть пряму участь у будівництві мінералів.
Читайте также: Трамп Зріст: биография, карьера и личная жизнь
