Автор admin 
Повертаєтеся, питаєте людину поруч, а у відповідь чуєте: «Я нічого не чую, тобі здалося».
Читайте также: Перший Чоловік Сабіни Мусіної: Біографія, Кар’єра та Особисте Життя
Звучить як початок трилера, але саме цей психологічний кошмар під назвою«Гул»(The Hum) уже понад пів століття тероризує тисячі людей по всьому світу. За цей час інтернет встиг розбухнути від теорій змов: звинувачували і секретне кліматичне залізо урядів, і підводні човни, і навіть таємні бази прибульців. Проте свіжа наукова аналітика дає жорсткий відкіт усім фанатам містики. Шукати причину нічного гудіння треба не на вулиці. Вона захована набагато ближче — всередині нашої власної слухової системи, пише SciTechDaily.
Почалося це масове божевілля у 1970-х роках в англійському Брістолі. Тоді місцеві газети буквально тріщали від шквалу листів від розлючених жителів, які вимагали вимкнути невідомий фоновий гуркіт, що заважав їм спати.
Згодом аналогічна акустична проблема накрила Північну Америку, Нову Зеландію та європейські країни. Дійшло до того, що у містечку Таос(штат Нью-Мексико) скарги на дивний підземний гул стали настільки масовими, що владі довелося офіційно виділяти гроші й відправляти туди цілу десантну групу вчених із серйозних інститутів для розслідування знаменитого«Таоського гулу».
Попри глобальну географію, феномен залишається рідкісним явищем. Низькочастотний гуркіт чує лише крихітний відсоток населення. Через це люди, які страждають від шуму, часто почуваються ізольованими, а суспільство банально списує їхні скарги на божевілля.
Зазвичай звук описують як віддалену роботу вантажівки, промислового вентилятора чи низьке електричне дзижчання. Найчіткіше його чути саме в приміщенні та в глухі нічні години, коли загальний міський шум стихає.
Роками дослідники методично перевіряли всі можливі версії. Під підозру потрапляли вентиляційні шахти, лінії електропередач, вітрові турбіни, фабричні цехи і навіть природні фактори на кшталт океанських хвиль чи мікросейсмічних коливань ґрунту.
Проблема в тому, що низькочастотні звукові хвилі мають величезну довжину. Вони здатні мандрувати на гігантські відстані, легко огинають будь-які перешкоди, і зафіксувати їх точний вектор практично неможливо.
Читайте также: Оксана Жданова Колишній Чоловік: подробности личной жизни и карьеры
«Ми точно знаємо, що існують люди, здатні вловлювати низькочастотні звуки, які можна виміряти приладами, навіть якщо інші їх не чують. Проте знайти фізичне джерело цих хвиль надзвичайно важко — низькі частоти майже не піддаються локалізації», — пояснює Маркус Дрексл, професор Норвезького університету науки та технологій.
Оскільки очевидного джерела за стільки років ніхто так і не знайшов, учені вирішили протестувати саму«аудиторію» Гулу.
Професор Дрексл разом із колегами зібрав у Німеччині групу з 28 добровольців, які регулярно страждають від нічного Гулу. Спочатку перевірили найпростішу гіпотезу: можливо, ці люди мають феноменальний, суперчутливий слух саме в низькому діапазоні?
Тести цю версію розбили вщент. Абсолютна більшість учасників показала абсолютно середні, стандартні результати слуху. Лише двоє людей виявили підвищену чутливість у вузькому низькочастотному коридорі.
Тоді дослідники заглянули глибше у внутрішнє вухо. Річ у тім, що наш слуховий апарат не є абсолютно тихим пристроєм. Усередині завитків внутрішнього вуха(кохлеї) іноді виникають надслабкі звукові коливання — так звана спонтанна отоакустична емісія. Це побічний ефект того, як наше вухо підсилює вхідні аудіосигнали. Деякі люди здатні фізично чути звуки, які генерує їхнє власне вухо, і ці коливання можна зафіксувати об’єктивними датчиками. Проте детальні тести показали, що і ця аномалія не є головною причиною Гулу для більшості піддослідних.
У підсумку вчені дійшли висновку, що більшість людей, які скаржаться на Гул, стали жертвами специфічного медичного стану.
«Ми вважаємо, що люди з цієї категорії мають особливу форму низькочастотного тинітусу. Зазвичай тинітус асоціюється у пацієнтів із високим свистом або писком у вухах, але цей розлад може приймати форму ревіння, клацання, шипіння або саме низького фонового гудіння», — резюмує Маркус Дрексл.
Читайте также: Сергій Стрельников Перша Дружина: подробности личной жизни и карьеры