Автор admin 
Про це повідомляє ZME Science.
Всередині м’якої лінзи вчені розмістили електроди з оксиду галію та платини. Зигзагоподібна форма дозволяє їм згинатися. Також пристрій покрили платиновими нанокластерами, зберігши прозорість конструкції понад 80%.
Читайте также: Шеститонний мандрівник. Вчені розгадали таємницю вівтарного каменя Стоунхенджа
Сітківку ока лінза використовує для доступу до центральної нервової системи та регуляції емоційного стану.
«Оскільки око анатомічно є частиною мозку, ми задалися питанням, чи може проста контактна лінза слугувати м’яким, неінвазивним входом до мозкових ланцюгів, які контролюють настрій», — сказав Чан-Ун Пак, дослідник Університету Йонсе.
Система працює за принципом тимчасової інтерференції. Лінза направляє в око два високочастотні сигнали. На їхньому перетині виникає повільна хвиля у 20 герц, яка цілеспрямовано стимулює ділянку сітківки, пов’язану з регуляцією настрою.
«Уявіть собі два ліхтарики: кожен промінь сам по собі тьмяний, але там, де вони перетинаються, з’являється яскрава пляма, і ця яскрава пляма може бути створена далеко від самих ліхтариків. Наша контактна лінза робить те ж саме з двома нешкідливими електричними сигналами», — додає Пак.
Технологію протестували на мишах зі штучно викликаними симптомами депресії. Після щоденних 30-хвилинних сеансів гризуни стали активнішими, а їхня рухливість зросла на 76%. Рівень мишачого гормону стресу кортикостерону знизився на 48%, а показники серотоніну зросли на 47%. Ефект виявився співставним із дією антидепресанта флуоксетин.
Читайте также: Ритуал давніх землеробів. У Словаччині археологи знайшли 77 скелетів без голів
За допомогою зондів вчені зафіксували у мишей відновлення синхронізації тета-хвиль між гіпокампом і префронтальною корою. Також лікування повернуло половину втраченої щільності дендритних шипиків, які поєднують клітини мозку.
Втім, розробка ще далека від клінічної практики, адже моделі захворювання у мишей не повністю відображають людські розлади. Надалі інженерам доведеться зробити лінзи бездротовими й адаптувати до постійних рухів очного яблука.
«Наша робота відкриває абсолютно нові рубежі в лікуванні розладів мозку через око», — наголосив Чан-Ун Пак.
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.
Читайте также: Штучне око для роботів і авто. У США створили пристрій, який швидко адаптується до змін освітлення