Ця унікальна екосистема фактично є одним чоловічим екземпляром осики тремтячої(Populus tremuloides), яка розрослася у величезну колонію. На площі 40 гектарів ростуть приблизно 47 000 генетично ідентичних стовбурів, які мають спільну та нерозривну кореневу систему.
Читайте также: Проти майбутніх пандемій. Вчені з Кембриджу за допомогою ШІ створили вакцину проти цілого сімейства коронавірусів
Маса«Тремтячого велетня», як ще називають цей організм, сягає вражаючих 6000 метричних тонн, що робить його наймасивнішим живим створінням на Землі. Вік Пандо оцінюють приблизно у 12 000 років, а висота окремих деревоподібних стебел сягає 24 метрів. Завдяки сучасному експерименту вдалося зафіксувати, як вібрація мільйонів листків луною розноситься крізь гілки під землю.
Звуковий художник Джефф Райс у межах проєкту організації «Друзі Пандо» помістив спеціальний високочутливий гідрофон у порожнину біля основи однієї з гілок і протягнув його до коріння. Виявилося, що пристрій здатен уловлювати коливання та слабкі звуки безпосередньо з поверхонь рослинних тканин. Під час грози зафіксований звук суттєво посилився, перетворившись на низький моторошний гул. Крім того, апаратура зафіксувала чіткий стукіт по гілці, яка розташовувалася на відстані понад 27 метрів(90 футів) від датчика, хоча у повітрі на такій дистанції цей звук почути було неможливо. Це стало вагомим підтвердженням теорії про глибоку взаємопов’язаність усієї підземної мережі лісу.
Засновник організації «Друзі Пандо» Ленс Одітт зазначив, що цей акустичний проєкт, який починався як мистецька ініціатива, має колосальний науковий потенціал. Перетворення вітру на вібрації дозволяє неруйнівним шляхом вивчати приховане та складне влаштування гідравлічної системи лісу, рух води, колонії комах та реальну глибину залягання кореневих відгалужень. Природні звуки також слугують важливим базовим індикатором для документування стану довкілля та відстеження кліматичних змін.
Читайте также: Полювання на невидимі об’єкти. У Китаї протестували новий спосіб виявлення підводних човнів
Подібні колоніальні структури поширені серед осик, адже через рідкісне запилення вони майже не розмножуються насінням, створюючи натомість власні клони. Проте масштаби Пандо є абсолютно унікальними. На жаль, зараз цей стародавній велетень поступово занепадає через антропогенний фактор, зокрема знищення хижаків, що стримували популяції травоїдних тварин, які тепер об’їдають молоді пагони.
Детальні результати аудіозаписів були представлені на 184-му засіданні Акустичного товариства Америки.
Читайте также: Менше доходу для розробників. Дешевші ШІ-моделі можуть змінити ринок штучного інтелекту
