Автор admin 
Нове дослідження показує, що після вторгнення такі ссавці, як олені й коні, стали менш активними і менше рухалися вночі.
Читайте также: Codex навчили створювати «навички» з відеозапису екрана — без жодних інструкцій
Дослідники виявили ці зміни, порівнявши відеозаписи з камер за перші місяці повномасштабного вторгнення з матеріалами за той самий період роком раніше — до початку бойових дій. Результати опублікували у журналі Science. Це рідкісна можливість побачити, як саме тварини реагують на раптовий шок війни.
«Я б хотіла, щоб такої нагоди дослідити, як вторгнення вплинуло на дику природу, ніколи не існувало», — написала в електронному листі виданню Live Science Світлана Кудренко, яка проводила це дослідження в рамках своєї докторської роботи в Альберт-Людвіг-Університеті у Фрайбурзі, Німеччина. За її словами, на відміну від доіндустріальних часів, сучасні міждержавні конфлікти завдають дикій природі особливо серйозної шкоди — через широкий арсенал засобів ведення війни, які часто застосовуються дистанційно.
Дослідження проводилося в Чорнобильській зоні відчуження — території площею близько 2600 квадратних кілометрів навколо місця аварії на атомній станції 1986 року. Після вибуху реактора людей звідти евакуювали, а більшість видів діяльності заборонили. За десятиліття практично без втручання людини популяції диких тварин відновилися настільки, що зона перетворилася на справжню природну лабораторію для вивчення відновлення екосистем і поведінки тварин.
Але в лютому 2022-го російські війська захопили цю територію на початковому етапі вторгнення в Україну. Військова техніка, переміщення підрозділів, стрілянина та інші прояви бойових дій раптово перетворили один із найнезвичніших природних прихистків Європи на активну зону бойових дій.
Щоб оцінити вплив цих подій, науковці проаналізували дані з камер-пасток, які вже працювали в зоні відчуження протягом 2020−2022 років. Вивчати екологічні наслідки збройних конфліктів складно — зони бойових дій небезпечні, і дослідникам зазвичай важко туди потрапити.
Читайте также: Норвезькі мільярдери зібрали $85 млн для інвестицій в український defense tech
Завдяки наявній мережі автоматичних камер вчені змогли зафіксувати реакцію тварин, яку інакше було б неможливо задокументувати. Загалом команда проаналізувала майже 2000 фотографій і відеозаписів із зони відчуження, щоб скласти картину змін у поведінці тварин під час конфлікту.
Матеріали показали реакції 11 видів диких ссавців — і деякі з них помітно змінювали поведінку в періоди найінтенсивніших боїв.
Зокрема, кілька видів — козуля європейська, благородний олень, лось і лисиця руда — стали менш активними під час окупації порівняно з періодом до неї, особливо в нічний час, повідомляє команда дослідників.
Дослідники вважають, що камери-пастки можуть стати цінним інструментом для оцінки екологічних втрат від конфліктів і розуміння того, як дика природа реагує на раптові порушення, спричинені людиною, у будь-якій точці світу.
«Наше дослідження підкреслює необхідність розробляти й впроваджувати дослідницькі та природоохоронні стратегії, спрямовані на вивчення впливу збройних конфліктів на дику природу та довкілля загалом, особливо на територіях, важливих для збереження», — підсумувала Кудренко.
Читайте также: Смертельна хвороба диких тварин розповсюджується в Північній Америці і вчені б’ють на сполох
