Автор admin 
Пізніші роботи виявились оптимістичнішими: окремі вчені вважали, що в зелені насадження планети закладено запас міцності ближче до мільярда років.
Читайте также: 40% звільнень? Як штучний інтелект переписує світовий ринок праці у 2026 році
Найновіше дослідження пішло ще далі. Джейкоб Хак-Місра та Ерік Вольф, дослідники благодійної організації Blue Marble Space, у своїй щойно опублікованій роботі стверджують, що Земля може лишатись зеленою майже 1,9 мільярда років або довше — залежно від того, як саме розгортатимуться майбутні події.
У подібних розрахунках завжди є застереження, і їх чимало. З одним фактором людство нічого вдіяти не може: повільне розширення Сонця в червоного гіганта рано чи пізно перетворить нашу відносно невелику кулю органічної скоринки на щось геть непридатне для життя — щоправда, не раніше ніж за кілька мільярдів років.
Та цим справа не обмежується. Майбутні люди — чи будь-які розумні істоти, які залишаться на планеті — теоретично можуть або прискорити загибель життя, або, навпаки, продовжити її за допомогою якихось геоінженерних рішень, що дадуть планеті додатковий час перед остаточним згасанням Сонця.
Навіть якщо повністю відкинути будь-яке втручання з боку розуму, еволюція сама по собі здатна виробити нові механізми виживання, які подолають екологічні виклики у спосіб, який сьогодні важко собі навіть уявити.
Зважаючи на це, дослідники спирались не на фантазії, а на реальні обмеження, властиві сучасним фотосинтезуючим організмам — саме вони й лягли в основу прогнозу. Хак-Місра та Вольф оцінювали майбутній клімат поетапно, враховуючи зростання сонячної радіації і паралельне зниження концентрації вуглекислого газу. У результаті вийшло дві окремі траєкторії розвитку подій: одна, де рівень CO2 лишається стабільним, поки температура поверхні поступово зростає, і друга, де концентрація вуглекислого газу падає раніше, ніж температура стане критичною проблемою.
Читайте также: Скільки насправді протримається їжа в холодильнику під час відключення світла
У першому сценарії, де саме температура виступає головним обмежувальним фактором, моделювання показує повільне зростання трохи більш ніж на 20 градусів Цельсія протягом наступних 1,5 мільярда років. Далі процес прискориться: за наступні півмільярда років температура додасть ще близько 40 градусів.
Результатом стане буквально запечена рослинність: навіть найвитриваліші види зникнуть приблизно до 1,87 мільярда року нашої ери. Плюс-мінус, звісно.
Є й інший сценарій — той, де зміни у вивітрюванні гірських порід прискорять видалення вуглецю з атмосфери. Людство вже на власному досвіді переконується, наскільки крихкий баланс концентрації карбону в повітрі: спалювання викопного палива — лише один із чинників, тоді як біологічні й геологічні процеси постійно викидають і поглинають вуглець залежно від тектонічної активності, атмосферних умов та океанічних течій.
За таким сценарієм рівень CO2 здатен впасти з нинішніх трохи більш ніж 400 частин на мільйон до приблизно 30 частин на мільйон усього за мільярд років. Жодна рослина не витримає такого дефіциту вуглецю — навіть у найоптимістичнішому з варіантів рослинність може протриматись лише до приблизно 1,84 мільярда років від сьогодні.
В обох сценаріях рослинне життя приречене на зникнення задовго до позначки в два мільярди років — за умови, що десь усе ще лишаться кишені води після того, як останні з наших океанів випаруються приблизно через 1,5 мільярда років.
Читайте также: Мозок під наркозом продовжує мислити? Вчені зафіксували дивовижну активність нейронів під час операцій