Найближчим часом електронні торговельні майданчики, як-от Rozetka, Prom та Comfy, змушені будуть інвестувати мільйони в докорінну перебудову своїх інтерфейсів, оскільки алгоритми штучного інтелекту сприймають сайти зовсім інакше, ніж люди. Про це йшлося на Visa Payments Forum у Парижі, пише dev.ua.
Читайте также: CEO платить співробітникам $18 000 на рік, щоб ті жили біля офісу і працювали 72 години
Якщо все розвиватиметься так, як планує Visa, — а компанія робить ставку на повну автоматизацію клієнтського досвіду та делегування фінансових рішень цифровим помічникам — то технологічний, бізнесовий та поведінковий зсув у суспільстві стане неминучим.
Виклик для e-commerce
Visa запускає програму адаптації банків під роботу з ШІ-агентами. Учасниками пілоту стали ПриватБанк та monobank, які першими отримають необхідний функціонал. Це означає, що клієнти цих установ першими випробують нові можливості.
Слідом за банківським сектором адаптуватися до нових умов доведеться і ритейлерам, включаючи Rozetka, Prom, Comfy та Allo. Поточна модель споживання побудована на класичній воронці продажів: людина переглядає рекламу, обирає товар на сайті та розраховується карткою.
У майбутньому цей процес зміниться. Замість людини замовлення за певними алгоритмами здійснюватиме бот. Наразі складно оцінити вплив таких змін на ринок онлайн-реклами. Бот працює виключно за кодом і не має емоцій, тому за людиною, імовірно, залишиться вибір товарів за емоційним принципом. Водночас прогнозовані та рутинні витрати перейдуть під контроль цифрових помічників.
Чому споживачі не довіряють ШІ-агентам
Рівень скепсису до передачі покупок ботам залишається високим. Згідно з дослідженням Visa, лише 27% опитаних в Україні та сусідніх країнах готові довірити оформлення замовлення програмі. Крім цього, наразі лише 2,9% онлайн-продавців впровадили торгівлю з можливістю інтеграції ШІ.
Користувачі все ще не довіряють технологіям. Колись люди знімали всю готівку в день зарплати через страх перед цифровими грошима. Схожий період спостерігається і у стосунках із ШІ. Перші рішення вже існують, проте на них дивляться як на поодинокі експерименти.
Читайте также: ШІ змінює мову. Чому тексти ChatGPT дедалі важче відрізнити від написаних людьми
Однак функціонал ботів виглядає цілком прикладним. Бот має доступ до історії транзакцій за рік. Він аналізує ці дані, створює «цифровий зліпок» споживацької поведінки і робить її більш раціональною.
Клієнт дає чіткі інструкції: «Сплануй мій раціон економніше. Я хочу витрачати на 20% менше на їжу, щоб заощадити на відпустку. Розрахуй суму для поїздки в Одесу без використання кредитних коштів. Також блокуй картку на суму понад 500 грн, коли я йду в бар, бо інакше ми нікуди не поїдемо».
- Велика ставка на ШІ. Прага залучить 4 млрд євро у будівництво AI-гігафабрики
- Південнокорейський прорив. Samsung та SK Hynix інвестують $518 млрд у виробництво чіпів для ШІ
Перекладання відповідальності на ШІ
Люди звикли використовувати ChatGPT як психолога, тому невдовзі почнуть довіряти ШІ-агентам у тому числі роль фінансових консультантів, адже це полегшує життя. Майбутнє ШІ — це передача відповідальності штучному розуму з тезою «він знає мене краще, ніж я сам».
Багато хто стикається з труднощами під час планування сімейного бюджету та стабільно виходить у мінус. Автоматизація допоможе розв’язати цю проблему. ШІ-агенти в банках та e-commerce з’являться швидко, адже за прихованим запитом стоїть реальна потреба людей у керуванні грошима. Такі інструменти згодом отримає і податкова служба, що спростить фіскалам доступ до реальних витрат і заробітків громадян. В Україні банківська таємниця поки зберігає суворі обмеження, проте уряд планує відкрити доступ до цих даних у найближчі роки.
Експерти зауважують, що подібний прогрес містить ризики: якщо ШІ-агенти податкової рахуватимуть кожну копійку — українці вигадають асиметричний захист і цифрові гроші просто масово повернуться у готівку.
Читайте также: Краща рухливість. Новий метод лікування остеоартриту коліна удвічі зменшив біль без операції
