Виняток з правил. Восьминоги спростували популярну теорію про еволюцію великого мозку

Про це пише видання Science alert.

Довгий час біологи пояснювали появу великого мозку в тварин так званою гіпотезою соціального мозку. Вона стверджує, що складні соціальні зв’язки сприяють розвитку більшого мозку. Це добре підтверджується на прикладі багатьох ссавців, зокрема приматів, дельфінів, вовків і слонів.

Читайте также: Виняток з правил. Восьминоги спростували популярну теорію про еволюцію великого мозку

Однак головоногі молюски не вписуються в цю модель. Більшість восьминогів ведуть одиночний спосіб життя, а деякі навіть проявляють агресію до представників свого виду. Крім того, вони живуть недовго й не доглядають за потомством, тому не мають складних соціальних структур.

Дослідники проаналізували дані про розміри мозку, поведінку, середовище існування та рівень соціальності 79 видів головоногих. Вони виявили, що більший мозок частіше мають види, які живуть на морському дні або на невеликій глибині, де середовище є різноманітнішим і потребує складнішої поведінки для пошуку їжі та виживання.

Автори пояснюють, що саме умови довкілля могли стати головним чинником розвитку великого мозку. За їхньою гіпотезою, мозок еволюціонує насамперед для накопичення й обробки інформації, отриманої під час навчання, незалежно від того, чи тварина живе в групі.

Читайте также: Нанотехнології Середньовіччя. Як виготовлялася легендарна дамаська сталь

Водночас види головоногих, які іноді збираються разом, наприклад деякі кальмари й каракатиці, не мали більшого мозку через вищу соціальність. Це свідчить, що для цієї групи тварин гіпотеза соціального мозку не працює.

За словами дослідників, результати показують, що до розвитку високого інтелекту можуть вести різні еволюційні шляхи. Для головоногих молюсків вирішальну роль, ймовірно, відіграє не соціальна поведінка, а складність середовища, у якому вони живуть.

Читайте также: «Космічна блокада». Китай і Росія розробили трирівневий план знищення Starlink — ЗМІ