Автор admin 
Знахідки з гірських скельних укриттів свідчать, що цей вид співіснував із першими людьми в регіоні і дожив до епохи середнього голоцену, пише Phys.org.
Читайте также: Австралія випробовує дрон зі штучним інтелектом, створений на основі бойового досвіду України
Вперше відкритий західною наукою в 1983 році, Protemnodon tumbuna був приблизно розміром із сучасного рудого кенгуру, але набагато кремезніший і мускулистіший. Найдивніше було те, що він мало стрибав, якщо взагалі стрибав. Він пересувався здебільшого навкарачки, а довгі, сильні передні кінцівки забезпечували підтримку для спритного пересування по складній та крутій місцевості.
Ця дивна тварина була однією з багатьох представників мегафауни, що колись бродила по Австралії та Новій Гвінеї. Вважається, що вона вимерла приблизно 20 000−50 000 років тому. Однак, нове дослідження доктора Лукаса Кунгулоса з Університету Західної Австралії припускає, що Protemnodon tumbuna вижив аж до 6000 років тому на півночі Нової Гвінеї.
Це є вагомим доказом того, що австралійська та новогвінейська мегафауна не вимерла одночасно, а деякі з них протрималися набагато довше за інші. Це також сприяє більш складному уявленню про те, що спричинило вимирання мегафауни, ніж традиційні аргументи.
Тривале збереження популяції північному узбережжі Нової Гвінеї пояснюється низкою чинників. Ізольованість узбережжя від гірських масивів обмежувала чисельність людських мисливців у цьому районі аж до пізнього голоцену. По-друге, сам вид відрізнявся невеликим радіусом добових переміщень: аналіз ізотопного складу зубної емалі Protemnodon з Центрального Квінсленду показує, що середній індивідуальний ареал тваарини становив лише близько 11,6 км², що значно менше, ніж у інших видів.
Усі сім видів Protemnodon вимерли в Австралії 41 000 років тому, разом з майже всіма іншими видами мегафауни. Чи були остаточні вимирання в цьому процесі зумовлені переважно зміною клімату, чи надмірним полюванням людини, залишається предметом активних дискусій. Але в Новій Гвінеї накопичуються докази, що свідчать про дещо іншу історію.
Читайте также: Швидше, чіткіше, ефективніше. Інноваційна антена модернізує апарати МРТ для кращої діагностики очей та мозку
У скельному укритті Номбе, у високогір’ї східної Папуа-Нової Гвінеї, скам’янілості Protemnodon tumbuna свідчать про те, що він жив тут до 22 000−27 000 років тому, під час останнього льодовикового періоду.
Більше доказів існування виду Protemnodon tumbuna в Новій Гвінеї пізніше цих дат з’явилося у 2024 році після відкриття одного зуба в печері Лачіту, розташованій біля передгір’я хребта Оенаке, на північно-західному узбережжі Папуа-Нової Гвінеї. Зуб походить з вапнякового родовища, вік якого датується 18 000 років тому або раніше, хоча неясно, чи був сам зуб таким же недавнім.
У 2004 році археологічні розкопки в Таорі — скельному укритті на захід від Лачіту — дали змогу виявити велику колекцію добре збережених останків тварин. Після того, як 6800 років тому рівень моря знизився до максимуму, Таора інтенсивно використовувалася людьми, які експлуатували навколишні морські та тропічні лісові ресурси. Протягом наступних 1500 років вони швидко накопичили щільне покладення викинутих кісток і мушель, а також сотні дрібних кістяних наконечників, які, ймовірно, були наконечниками рибальських списів або стріл.
Раніше NV Техно писав, що в 2024 році вчені з Університету Фліндерса в Австралії представили відкриття трьох дивовижних нових видів стародавніх гігантських кенгуру, розширюючи уявлення про різноманітність цих стародавніх істот. Професор Ісаак Керр і його колеги представили результати детального аналізу викопних скелетів, знайдених в Австралії та Новій Гвінеї.
Одним із найдивовижніших відкриттів є Protemnodon viator, який за розміром перевершував сучасних кенгуру вдвічі. Цей вид адаптувався до суворих умов сухого середовища і був здатний здійснювати швидкі та далекі стрибки. Цікаво, що його латинська назва, viator, перекладається як «мандрівник» або «подорожній».
Читайте также: Альтернатива літію. В США створили модульну натрій-іонну батарею для дата-центрів