Автор admin 
Поховання розташовані приблизно за 100 кілометрів на захід від Александрії та відносяться до епохи Птолемеїв (322−30 роки до нашої ери) або Римської імперії (30 рік до нашої ери — 395 рік нашої ери). Одинадцять усипальниць були вирубані глибоко в скельній породі, а ще сім знаходилися ближче до поверхні.
Читайте также: Є надія? Новий препарат для лікування спинного мозку продемонстрував ефективність при хворобі Альцгеймера
Серед численних артефактів дослідники знайшли 24 «золоті язики», які вставляли в ротову порожнину мумій. За давньоєгипетськими віруваннями, золото вважалося плоттю богів. Такі амулети мали допомогти померлим спілкуватися з мешканцями потойбіччя та виголошувати священні формули на суді Осіріса. Один із язиків мав форму «Ока Гора» — символу захисту від зла, а інший, імовірно, містив зображення колоска пшениці, що уособлював родючість.
Також археологи виявили жертовний вівтар, основа якого нагадує «хибні двері» — традиційний елемент єгипетської архітектури для зв’язку між світом живих і мертвих. Хоча деякі експерти припускають, що це може бути незавершене різьблення або ієрогліф «жертвоприношення», знахідка викликала жваву дискусію в науковому середовищі.
Читайте также: Дозвіл є. SpaceX знову запустить мегаракету Starship після травневої спроби — дата польоту
Крім того, в одній із гробниць виявили гранітну труну завдовжки 2,5 метра із цілісною кришкою, вміст якої наразі вивчають, та пошкоджену статую грецької богині Афродіти. Ця знахідка підтверджує, що античне місто було культурно різноманітним осередком, де єгипетські та греко-римські традиції тісно перепліталися в повсякденному житті та поховальних обрядах.
Читайте также: Криза у галузі. Минулої зими Нідерланди втратили чверть бджолиних сімей