Про це повідомляє Phys.org.
Загалом дослідники знайшли 9 діадем, які кріпили на лобі, та 2 пластини, що клали на вуста померлих. Артефакти лежали в гробницях поблизу давнього портового міста Хала-Султан-Текке.
Читайте также: Небезпечний зв’язок. Бактерії з ротової порожнини можуть руйнувати клапани серця

Хала-Султан-Текке процвітало приблизно з 1630 до 1150 року до н. е., коли сусіднє Ларнацьке солоне озеро було захищеною бухтою з однією з найкращих природних гаваней острова. Місто займало щонайменше 25 гектарів і було найбільшим відомим міським центром бронзової доби на Кіпрі. Тут плавили мідь, виробляли кераміку та вимінювали розкішні товари — лазурит з Афганістану, бурштин з Балтики й сердолік з Індії.

Між 2016 і 2024 роками археологи розкопали вісім камерних гробниць. Вони давно обвалилися всередину, поховавши свій вміст під уламками. Для науковців це стало вдалим збігом — завал захистив рештки й артефакти.
Одна з найяскравіших діадем поєднує єгипетські образи з мікенськими грецькими мотивами. На ній зображені голови биків із сонячними коронами — типовий єгипетський символ бога Апіса — в оточенні пальм і розеток. Бики традиційно асоціювалися з чоловічим началом, проте цю діадему знайшли на жінці 35−40 років, тож символ призначався не лише для чоловіків.
Читайте также: Росія може наростити арсенал до 1000 гіперзвукових ракет до 2035 року — Міжнародний інститут стратегічних досліджень

Попри чужоземні мотиви, прикраси виготовили саме на Кіпрі. Дослідження припускає, що артефакти зробили в Хала-Султан-Текке, а золото могли привозити з далеких єгипетських нубійських копалень або навіть із болгарського Ада-Тепе — найдавнішого відомого відкритого золотого рудника на Балканах.
«Ви стоїте перед рештками людей, які жили понад 3000 років тому, разом із предметами, що подорожували через увесь східний Середземноморський регіон — з Греції, Єгипту, Анатолії, Леванту, Месопотамії, Індії, Афганістану, з-над Балтики й далі», — сказав керівник розкопок, професор Гетеборзького університету у Швеції Петер Фішер.
Читайте также: Сировина для життя. У центрі Чумацького Шляху вперше знайшли справжній цукор
Результати роботи опублікували в Oxford Journal of Archaeology.
