Ним виявилася жаба під назвою райка золотава (Ranoidea [Litoria] aurea), яка мешкає на сході країни і є однією з найбільших амфібій континенту. Попри те, що цей вид був детально описаний науковцями ще у 1827 році, його унікальну особливість помітили лише зараз.
Читайте также: Технології майбутнього. НАСА обрало 41 інноваційний проєкт для майбутніх місій на Місяць та Марс
Під час польових досліджень на острові Коораганг у Новому Південному Уельсі біолог-еколог Джон Гоулд з Університету Ньюкасла виловив трьох дорослих особин (одного самця та двох самок) для аналізу властивостей їхньої шкіри. Результати аналізу зафіксували рідкісний для земноводних оптичний ефект. Шкіра на внутрішній стороні стегон тварин має глянцевий металевий блиск синього кольору, який динамічно змінює свій відтінок під час руху.
Залежно від кута, під яким падає світло, колір прихованих «штанів» жаби коливається від глибокого темно-синього до ніжно-блакитного з бірюзовими та синьо-зеленими переливами. Водночас спина та зовнішня сторона стегон залишаються непомітного горохово-зеленого забарвлення, що забезпечує надійне повсякденне маскування серед болотної рослинності.
Біологи зазначають, що цей ефект виконує захисну функцію. Оскільки велика жаба є улюбленою здобиччю для багатьох болотних птахів, змій, риб та лисиць, їй необхідний дієвий інструмент порятунку. Коли амфібія відчуває небезпеку і робить різкий стрибок, її яскраві блискучі стегна створюють миттєвий світловий спалах. Цей візуальний сигнал дезорієнтує хижака та дає дорогоцінні секунди для втечі.
Читайте также: Мистецтво як еліксир молодості. Відвідування театрів та музеїв уповільнює старіння організму — науковці
Крім біологічного значення, відкриття має велику цінність для фізики та хімії. Зазвичай синій колір у тваринному світі утворюється завдяки структурному забарвленню — хаотичному розсіюванню світла мікроструктурами шкіри. Проте для виникнення справжньої іризації ці структури мають бути чітко впорядкованими. Це доводить, що шкіра амфібій влаштована набагато складніше, ніж вважалося раніше.
Детальні результати дослідження опубліковані у науковому виданні Austral Ecology.
Читайте также: Чому не варто довіряти генерацію паролів чат-ботам
