Автор admin 
Разом із рештками укріплень там знайшли людські останки, зброю, обладунки, монети та навіть сліди солдатського взуття. Табір датують другою половиною ІІ століття нашої ери — часом, коли імператор Марк Аврелій відправляв римські війська на північ від Дунаю під час так званих Маркоманських війн.
Читайте также: Холодне захоплення. У США навчилися добувати рідкісний гелій-3 для квантових комп’ютерів
Знахідку зробили на території майбутнього промислового парку Шурани, під час масштабних рятівних розкопок. Дослідники вже обстежили понад 150 гектарів землі, але саме римський табір вони називають найважливішою знахідкою за весь час робіт на цій ділянці.
У захисних ровах, ямах для зберігання припасів, можливих колодязях і похапцем викопаних неглибоких могилах знайшли і цілі скелети, і розрізнені людські кістки. Стан табору наводить на думку, що він припинив існувати одразу після сутички римського війська з місцевими германськими племенами.
Римські похідні табори — це тимчасові укріплені бази, які війська зводили під час військових кампаній. Захисні рови, земляні вали та контрольовані входи давали солдатам безпечне місце для відпочинку, перегрупування й зберігання спорядження далеко від постійних фортів.
Табір у Шуранах відрізняється від звичного прямокутного плану, характерного для більшості римських військових об’єктів. Його контур неправильної форми, хоча археологи все ж виявили головні елементи, притаманні польовим укріпленням римлян, — вали та аж п’ять воріт для входу.
Один із входів захищала особлива конструкція — так звана «клавикула»: вигнутий рів і вал, які не давали зайти в табір напряму, а змушували будь-кого, хто наближався, змінювати напрямок руху, залишаючись при цьому під прицілом захисників. Такі ворота відомі з римських таборів і в інших частинах Європи, але в Словаччині подібну конструкцію знайшли вперше.
Матей Руткай, директор Археологічного інституту Словацької академії наук, зазначив, що це перший табір такого типу, знайдений у регіоні Понітря. Його розташування допомагає заповнити важливу географічну прогалину в доказах римських військових операцій на північ від Дунаю в останні десятиліття ІІ століття.
Читайте также: Шукали зовсім інше. У найбільш вивченій зоряній системі Чумацького Шляху виявили ще одну екзопланету
Масштаб проєкту дозволив дослідникам обстежити майже весь табір цілком. Зазвичай тимчасові римські табори виявляють лише за аерофотозйомкою, геофізичним обстеженням чи невеликими ділянками оборонних ровів. Розкопати таку велику частку одного об’єкта — рідкість.
Найтривожніший доказ, знайдений у таборі, — людські останки.
Археологи виявили і цілі тіла, і розрізнені кістки, розкидані в різних частинах табору. Частину, здається, поховали похапцем у наспіх викопаних могилах, а іншу просто залишили в глибоких ямах, які спершу використовували з зовсім іншою метою.
За попередньою версією дослідників, багато загиблих були римськими солдатами. Це поки не підтверджено біологічним аналізом, але поруч із останками знайшли численні предмети римського військового спорядження.
Серед знахідок — наконечники списів і стріл, уламки шоломів, легіонерські фібули (застібки для одягу), а також фрагменти пластинчастої та лускатої броні. Знайшли й монети, і залізні цвяхи від підошов калiг — важких сандаль, які традиційно носили римські воїни. Серед більш особистих речей — сокира, ріжучий інструмент і гральна кістка.
Ці знахідки ставлять важливе питання. Зазвичай цінне військове спорядження після бою забирали, використовували повторно або грабували. Те, що воно збереглося поруч із тілами, може свідчити про те, що табір покинули за незвичних обставин — але точно, що саме там сталося, археологи поки не встановили.
Однією з можливих причин смерті могли бути бойові поранення, але не виключена і хвороба. Генетичні, антропологічні та ізотопні дослідження допоможуть з’ясувати походження, стан здоров’я, харчування та біологічні зв’язки людей, похованих на цьому місці. Дослідники також сподіваються відрізнити травми, отримані безпосередньо перед смертю, від старіших ушкоджень.
Читайте также: Тисяча логічних кубітів. Фінські фізики створили квантовий двигун розміром менше піщинки