Автор admin 
На цвинтарі, який розташований в етнорегіоні Східна Лемківщина у Підкарпатському воєводстві, вчені з Ягеллонського університету в Кракові розкопали понад 20 могил солдатів австро-угорської, російської та німецької армій, пише Heritage Daily.
Читайте также: Генетичні дані. Домашні тварини можуть передавати людям стійкі до антибіотиків бактерії — дослідження
«Лише кілька років тому ми нічого не знали про цей цвинтар», — сказав доктор Марцін Чарнович з Інституту археології Ягеллонського університету, який керує розкопками.
Прорив стався після того, як волонтер-дослідник Гжегож Ґанска виявив оригінальні плани цвинтаря під час вивчення записів у Львівському обласному архіві в рамках проєкту «Військові могили та цвинтарі в сільській місцевості», що фінансується Міністерством культури та національної спадщини Польщі.
Використовуючи архівну документацію, дослідники провели лідарні дослідження (Light Detection and Ranging) навколо місця колишньої православної церкви, яка була знищена пожежею. Сканування виявило низку підземних аномалій, які відповідали плануванню історичного цвинтаря. Подальші розкопки підтвердили наявність понад 20 похоронних ям, що містять останки приблизно 50 солдатів. Артефакти, знайдені в могилах, свідчать про те, що цвинтар використовувався для поховання втрат з кількох армій, що брали участь у бойових діях.
Серед найнесподіваніших відкриттів були докази присутності німецьких військ. Раніше історики вважали, що німецький Бескидський корпус діяв переважно на території сучасної Словаччини. Однак архівні записи в поєднанні з найновішими археологічними даними показують, що важкі бої також відбувалися навколо Щавного та сусіднього Жепедзя 9 та 10 травня 1915 року.
За словами доктора Чарновича, під час боїв загинуло понад 100 солдатів з 9-го Королівського Прейського Ландверського піхотного полку. До складу полку входили чоловіки з таких міст, як Колобжег, Старгард, Кошалін та Свідвін.
Кілька поховань також мали чіткі сліди медичного лікування та хірургічного втручання перед смертю. Дослідники вважають, що це може бути першим фізичним доказом того, що військові кладовища, створені вздовж стратегічної залізниці, що з’єднувала Перемишль і Львів з Будапештом через Лупківський тунель, також використовувалися для поховання солдатів, які померли під час евакуації до лікарень у глибині Австро-Угорської імперії.
Під час розкопок було виявлено низку військових артефактів, зокрема фрагменти австро-угорської офіцерської форми та елементи німецького військового головного убору.
Читайте также: Генетичні дані. Домашні тварини можуть передавати людям стійкі до антибіотиків бактерії — дослідження
Проєкт також розв’язав давню місцеву загадку. Протягом багатьох років лісник та регіональний історик Едвард Орловський стверджував, що в цьому районі існував цвинтар часів війни. Зараз дослідники вважають, що визначене ним місце було попереднім тимчасовим похованням, встановленим одразу після боїв 1915 року на парафіяльному цвинтарі, а не офіційним військовим цвинтарем, створеним пізніше австро-угорською похоронною службою.
Поряд із цвинтарем археологи виявили фундаменти старішої православної церкви, яку, як вважають, було освячено близько 1875 року. Збережені в ґрунті обгорілі відкладення свідчать про те, що будівля була знищена пожежею.
Водночас на сусідньому полі бою тривало інше дослідження, де археологи знайшли особисті речі солдатів, зокрема ложки, та оголили збережене дно траншеї зі 111-річною соломою. Дослідникам вдалося реконструювати маршрути, якими рухалися сили супротивника під час Першого Карпатського наступу в січні 1915 року.
Додамо, бойові дії 1915 року на цьому театрі стали трагедією для українського народу, оскільки українці воювали один проти одного — у складі австро-угорської армії та у складі російської армії. На початку травня 1915 року основні сили українців в складі армії Австро-Угорщини (Легіон Українських січових стрільців) воювали на відстані приблизно 200 км на південний схід від села Щавне, але в складах обох армій українці були і не в складі окремих етнічних підрозділів. До того ж село Щавне на той час було населено переважно українцями (так, в 1918 року мешканці громади оголосили про входження села до складу ЗУНР).
Зараз ведуться переговори з владою Підкарпатського воєводства щодо збереження цвинтаря. На могилах буде встановлено хрести та меморіальні дошки, а також будуть проведені подальші архівні дослідження, щоб знайти похованих на цьому місці солдатів. Пізніше цього року місцевий православний священик проведе поминальну службу.
Раніше NV Техно писав, що команда польських та данських археологів розпочала другий сезон розкопок на Срібній горі у місті Волін на однойменному острові, метою яких є розкриття походження одного з найважливіших ранньосередньовічних торгових центрів Балтійського регіону.
Проєкт, який очолюють дослідники з Інституту археології та етнології Польської академії наук (IAE PAN) та Орхуського університету, досліджує північний район ранньосередньовічного Воліна, міста на північному заході Польщі, де археологи сподіваються визначити місцезнаходження історичного порту міста та краще зрозуміти роль скандинавів, включно з вікінгами, у розвитку поселення.
Читайте также: OpenAI: майже половина запитів у ChatGPT не стосується професії користувача