Зливи та цвітіння водоростей. Як екстремальні опади змінюють море в Кореї

Нове багаторічне дослідження каже, що інтенсивні зливи буквально«вимивають» поживні речовини з суходолу в море, провокуючи масштабне цвітіння водоростей. На прикладі естуарію річки Нактонган вчені простежили, як метеорологічний хаос деформує морські екосистеми та ставить під удар рибальство.

Читайте также: Після вірусного кліпу з Крузом та Піттом. ByteDance обіцяє посилити контроль над новим ШІ-генератором відео

Естуарії — це крихка межа між прісною та солоною водою. Коли на Південну Корею обрушуються аномальні дощі, річка Нактонган скидає в море колосальні об’єми прісної води, різко знижуючи солоність естуарію. Разом із цим потоком у прибережні води потрапляє «десант» із фосфору, азоту та кремнію. Під час вологого сезону концентрація цих речовин підскакує у 36, 70 та навіть 740 разів відповідно.

Цей процес, відомий як евтрофікація, стає ідеальним паливом для мікроскопічних водоростей. Хоча вони є фундаментом харчового ланцюга, їхнє надмірне розмноження призводить до кисневого голодування води та виділення токсинів. Дослідники підкреслюють: антропогенний фактор(добрива з полів, стічні води та міський зміг) лише посилює цей ефект, коли дощ змиває весь накопичений«бруд» у найдовшу водну артерію країни.

Найцікавішим висновком роботи стала різна реакція естуарію та відкритого моря. У самому гирлі річки під час злив рівень водоростей часто падає. Це пояснюється ефектом«промивання»: занадто швидка і турбулентна річкова вода просто забирає планктон із собою, не даючи йому закріпитися.

Читайте также: У 2027 році Apple представить три нові гаджети, в тому числі кулон

Проте за межами гирла ситуація дзеркальна. Поживні шлейфи річки розливаються у спокійніших прибережних водах, де відсутність турбулентності дозволяє водоростям спокійно споживати ресурси. Як наслідок, концентрація хлорофілу-а(маркера біомаси планктону) там стрімко зростає.

Щоб систематизувати дані, команда з Корейського морського та океанічного університету застосувала алгоритми машинного навчання. Це дозволило виявити чітку циклічність: літні мусони є головним драйвером екологічного стресу. Особливо показовим став 2020 рік, коли країна пережила рекордні 48 днів безперервних дощів. Тоді узбережжя накрили потужні «червоні припливи».