Декор чи ритуали? Науковці дослідили незвичне скупчення останків тварин у неандертальському сховищі

Численні докази свідчать про те, що ці об’єкти потрапляли до вузької підземної галереї не одночасно, а накопичувалися внаслідок повторюваних дій у період пізнього середнього палеоліту — приблизно від 70 000 до 50 000 років тому.

Читайте также: Історична віха кіберпростору. Інтернет-архів зберіг рекордну трильйонну вебсторінку

Археологічні розкопки, що розпочалися ще у 2009 році, виявили шар гірських порід з великою кількістю мустьєрських кам’яних знарядь, притаманних культурі неандертальців. Проте найбільшу увагу вчених привернуло незвичне скупчення кісток. Дослідники каталогізували фрагменти черепів щонайменше 35 особин, серед яких 28 биків, п’ять оленів та два носороги. Характерно, що в печері присутні лише верхні частини черепів із рогами, тоді як інші частини скелетів — щелепи, кінцівки чи хребти — практично відсутні.

Команда археолога Лусії Вільяескуси з Університету Алькала провела комплексний аналіз геологічних уламків та просторового розподілу артефактів. Результати показали, що неандертальці почали приносити черепи в галерею після масштабного камнепаду. Реконструкція фрагментованих кісток підтвердила, що це не був поодинокий випадок, а стала практика, яка передавалася через покоління.

Науковці зазначають, що таке вибіркове накопичення частин тіла великих травояних є надзвичайно рідкісним для археологічних знахідок того часу. Хоча точні причини цієї традиції залишаються невідомими, чітка структура та повторюваність дій вказують на наявність складної символічної діяльності. На думку авторів роботи, опублікованої в журналі Archaeological and Anthropological Sciences, це відкриття суттєво змінює уявлення про інтелектуальний потенціал неандертальців.

Читайте также: Anthropic звинувачує китайські компанії в масовій крадіжці можливостей Claude

Довготривалий характер використання печери для подібних маніпуляцій свідчить про те, що неандертальці мали структуровані культурні прояви та здатність до передачі традицій. Це ставить під сумнів старі стереотипи про примітивність наших давніх родичів і відкриває нові перспективи у вивченні еволюції людського мислення та релігійних чи соціальних обрядів.