Краще за людське мислення. США та Ізраїль завдали майже 900 ударів по Ірану за 12 годин із використанням ШІ

Про це пише видання Interesting Engineering.

Йдеться не лише про масштаб і кількість ударів, серед яких були вильоти стелс-бомбардувальників, пуски крилатих ракет і застосування дронів-камікадзе. Аналітики звертають увагу на те, що дедалі більшу роль у плануванні та аналізі операцій відіграє штучний інтелект.

Читайте также: Нічне шоу завершилося. Світ ділиться кадрами першого великого затемнення 2026 року

Системи ШІ обробляють великі обсяги даних із безпілотників, супутників та перехоплених повідомлень значно швидше за людей. За даними The Guardian, під час ударів по Ірану такі інструменти формували рекомендації щодо цілей і скорочували цикл планування з кількох днів або тижнів до годин чи навіть хвилин.

Старший викладач політичної географії з Newcastle University Крейг Джонс пояснив, що системи ШІ вже пропонують, які об’єкти варто атакувати, зі швидкістю, яка частково перевищує людське мислення. У результаті різні типи ударів — по керівництву, ракетних установках та інфраструктурі — відбуваються одночасно, а не по черзі.

Професор етики технологій з Queen Mary University of London Девід Леслі зазначив, що через це час на перевірку та обговорення рішень різко скорочується. Формально командири залишаються залученими до процесу, але можливостей для детального аналізу стає значно менше.

У військовій термінології це називають скороченням«ланцюга ураження» — коли шлях від виявлення цілі до дозволу на удар і запуску зброї стискається до мінімуму. Критики попереджають, що за таких умов люди можуть лише затверджувати рішення, які пропонують алгоритми, а простір для сумнівів або моральної оцінки зменшується.

Питання особливо загострюється у випадках із жертвами серед цивільних. Під час одного з нещодавніх ударів на півдні Ірану загинули щонайменше 150 людей, багато з них — школярки. В ООН назвали це серйозним порушенням гуманітарного права.

Міжнародне гуманітарне право передбачає, що рішення про атаку має ухвалювати людина з урахуванням принципів пропорційності та розрізнення цивільних і військових цілей. Коли ШІ пришвидшує процес і генерує варіанти ударів за лічені хвилини, існує ризик, що юридичні перевірки відходитимуть на другий план через вимогу швидкості.

Тема використання ШІ у військовій сфері також пов’язана з технологічними компаніями. Модель Claude від Anthropic використовували в системах національної безпеки США для аналізу розвідданих і планування операцій у співпраці з компанією Palantir Technologies. Водночас Anthropic відмовилася дозволяти застосування своїх систем для повністю автономної зброї або внутрішнього стеження. Перед ударами по Ірану адміністрація США заявила, що модель поступово виведуть із частини оборонних систем через ці обмеження.

Після цього OpenAI уклала власну угоду з Пентагоном щодо використання своїх моделей у військових цілях. Це підкреслює напругу між прагненням до технологічної переваги та спробами встановити обмеження.

Читайте также: Екологічний наслідок обстрілів. У Чорному морі через витік олії загинуло вже понад 5000 птахів

У симульованих військових іграх, які відтворювали сценарії ядерної кризи часів холодної війни, моделі ШІ у 95% випадків обирали застосування тактичної ядерної зброї та рідко пропонували деескалацію. Дослідники зазначають, що це не означає неминучість такого вибору в реальному конфлікті, але показує схильність алгоритмів до радикальних рішень під тиском.

Використання військового ШІ триває не лише в Ірані. У секторі Гази ізраїльська армія застосовує системи The Gospel і Lavender для автоматичного аналізу великих обсягів даних спостереження та формування списків цілей для перевірки аналітиками. За даними розслідувань, The Gospel генерує десятки цілей на день, а Lavender веде бази даних підозрюваних бойовиків і пов’язаних об’єктів.

США також експериментували з такими інструментами в інших регіонах. За повідомленнями ЗМІ, модель Claude використовували для підтримки аналізу розвідданих під час операції із затримання колишнього президента Венесуели Ніколаса Мадуро у 2026 році.

Ще у 2017 році Міністерство оборони США запустило програму під назвою Project Maven. Вона застосовує машинне навчання для аналізу зображень і допомоги у визначенні цілей у конфліктах в Іраку, Сирії та Україні.

На міжнародному рівні США ініціювали«Політичну декларацію про відповідальне військове використання штучного інтелекту та автономії», яку підтримали десятки країн. Водночас великі військові держави, зокрема США та Китай, не завжди готові погоджуватися на жорсткі обмеження.

Окремі країни також розробляють зброю з елементами ШІ. У Туреччині крилата ракета Baykar Bayraktar Kemankeş 1 має систему автономного розпізнавання цілей. В Індії в межах проєктів Anumaan і Trinetra досліджують можливості об’єднання розвідданих для раннього виявлення загроз.

Кампанія проти Ірану відрізняється не лише інтенсивністю ударів, а й тим, що застосування алгоритмів для вибору цілей і скорочення перевірок стає звичною частиною сучасної війни. Чим коротший шлях від даних до пострілу, тим менше часу залишається на зважене людське рішення.