Анатомія акробатики. Вчені дізналися, чому коти вміють падати на лапи

Ці домашні улюбленці володіють дивовижною здатністю вивертатися в повітрі за лічені миті. Тепер дослідники з Університету Ямагуті в Японії нарешті знайшли відповідь, яка десятиліттями ставила в глухий кут і фізиків, і власників тварин.

Читайте также: Перевірка на вразливості. OpenAI купує стартап Promptfoo, щоб посилити безпеку своїх ШІ-агентів

Згідно з результатами дослідження, опублікованими в журналі The Anatomical Record, секрет унікальних акробатичних здібностей котів криється в надзвичайній гнучкості певного відділу їхнього хребта. Провівши анатомічний аналіз, автори роботи виявили, що грудний відділ хребта кота, розташований посередині спини, майже втричі гнучкіший за поперековий. Це дозволяє тварині надзвичайно швидко обертати верхню частину тулуба, подібно до того, як фігуристка входить у крутий віраж.

Питання«падаючої кішки» непокоїло фізиків ще з XIX століття, оскільки таке раптове обертання, здавалося б, суперечило закону збереження кутового моменту. Згідно з цим законом, об’єкт не може почати обертатися без зовнішнього впливу. Проте коти майстерно обходять це обмеження завдяки складній послідовності рухів.

Для перевірки своїх теорій доктор Ясуо Хігураші та його колеги провели серію експериментів. Окрім анатомічного вивчення структури хребта, дослідники проаналізували відеозаписи падіння дорослих котів з висоти 1 метра. Аналіз показав, що тварини завершують поворот передньої частини тіла за кілька десятих часток мілісекунди до того, як розвернеться задня частина.

Читайте также: Microsoft випустила Copilot Cowork — мультимодальний інструмент для запуску агентів

Механізм працює наступним чином: підтискаючи передні лапи, кіт зменшує інерцію і швидко розгортає верхню частину тулуба до землі. Водночас він витягує задні лапи, створюючи додаткову інерцію, що утримує нижню частину тіла у відносно нерухомому стані. Як тільки голова та передні лапи орієнтовані донизу, процес повторюється у зворотному порядку — підтягуються задні лапи та витягуються передні для завершення розвороту всього тіла.

Оскільки верхня та нижня частини тіла постійно обертаються в протилежних напрямках, сумарний кутовий момент залишається незмінним. Це дозволяє котам демонструвати неймовірну точність приземлення, використовуючи лише структурні особливості свого скелета та блискавичну координацію.