Майже 14 мільйонів нових об’єктів. Вчені створили найбільшу в історії карту прихованого Всесвіту

Нова мапа охоплює 88% північного неба та містить інформацію про 13,7 мільйона космічних об’єктів. Більшість із них неможливо побачити за допомогою звичайних оптичних телескопів, оскільки вони випромінюють енергію у світлі, невидимому для людського ока.

Читайте также: Боротьба з однаковими питаннями. Facebook Marketplace дозволив Meta AI автоматично відповідати покупцям

Для створення цього безпрецедентного каталогу вчені використали низькочастотну антенну решітку LOFAR — унікальний інтерферометр, що складається з приблизно 20 000 антен. Вони розподілені між 52 станціями в Європі, з яких 38 розташовані в Нідерландах. Завдяки тому, що антени розкидані на відстань понад 1000 кілометрів, система працює як єдиний гігантський радіотелескоп розміром із цілий континент.

Процес підготовки даних тривав понад десять років. За словами співавтора дослідження Олександра Драбента, загальний обсяг опрацьованої інформації склав 18,6 петабайта. Для цього знадобилося понад 20 мільйонів годин обчислювального часу на одному з провідних європейських суперкомп’ютерів у Юліху, Німеччина. Система оцифровувала та передавала неймовірні 13 терабіт даних на секунду, що дозволило перетворити сирі сигнали на детальні зображення космосу.

Читайте также: Обсяг роботи не скорочується. Співробітники Amazon кажуть, що ШІ лише збільшує навантаження

Нова карта відкриває дивовижні краєвиди на екстремальні явища Всесвіту. На радіознімках галактики постають у химерних формах під впливом потужних струменів від надмасивних чорних дир, а сусідня галактика Андромеди нагадує примарне космічне око. Радіовипромінювання дозволяє вченим зазирнути крізь щільні хмари космічного пилу в самі центри галактик, спостерігати за народженням молодих зірок, виявляти екзопланети та фіксувати зіткнення галактичних скупчень. Магнітні поля, що виникають після вибухів наднових, прискорюють частинки до енергій, які у тисячі разів перевищують можливості найпотужніших земних прискорювачів.

Проєкт LOFAR не лише розширює межі знань про еволюцію космосу, а й прокладає шлях для майбутніх глобальних ініціатив, таких як обсерваторія Square Kilometre Array(SKAO). Публікація цих даних у журналі Astronomy & Astrophysics відкриває доступ до величезного масиву інформації для астрономів усьому світі, обіцяючи нову хвилю відкриттів у найближчі роки.

Читайте также: Повернення у 90-ті. Новий застосунок перетворює YouTube на кабельне телебачення