Знахідка, описана в журналі Science Advances, проливає світло на перехідний період, коли людство лише починало відмовлятися від кочового способу життя на користь перших постійних поселень у регіоні Леванту.
Читайте также: 5 років ув’язнення: американця визнали винним за веб-трансляції згенерованих ним пісень
Дослідники ідентифікували серед знахідок 19 різних форм намистин, що повторюють контури дикого ячменю, пшениці, сочевиці та гороху.
Саме ці рослини через кілька тисячоліть стали основою світового сільського господарства. Доктор Лоран Давін зазначає, що така символічна увага до флори свідчить про глибоку когнітивну трансформацію: перш ніж одомашнити рослини фізично, люди«приручили» їх у своїй уяві та культурі.
Це підтверджує теорію Жака Ковена про те, що духовна революція та зміна сприйняття людиною свого місця у світі передували практичному виникненню землеробства.
Читайте также: ТОП-3 корисні пристрої, які зроблять хатню роботу за вас
Особливу цінність знахідці надають понад 50 відбитків пальців, збережених на крихітних артефактах. Аналіз показав, що прикраси виготовляли не лише дорослі, а й підлітки та діти. Це свідчить про активну передачу соціальних цінностей та ремісничих навичок між поколіннями.
Окрім того, на багатьох виробах виявлено сліди червоної вохри, нанесеної за допомогою техніки ангобу — це найдавніший відомий приклад використання такої технології фарбування в історії людства.
Таким чином, натуфійці не просто виживали, а створювали складну систему ідентичності, яка згодом змінила обличчя всієї цивілізації.
Читайте также: Залізний Усейн Болт. Китайські гуманоїдні роботи близькі до перевершення швидкості олімпійських чемпіонів
